31-ий день народження міг би святкувати Герой з Волині Артем Колядюк

Народився Артем 3 грудня 1992 року в місті Камінь-Каширський і жив тут. Здобув фах маляра-штукатура у місцевому училищі, – пишуть на платформі пам’яті «Меморіал».

Усе життя працював на підприємствах, які займалися будівництвом. Деякий час був за кордоном на заробітках. Любив весело проводити час, до великої війни рік працював на весіллях, корпоративах, днях народження, відповідав за музичний супровід. Побудував будинок, в якому не встиг пожити, бо під час повномасштабного вторгнення відразу пішов захищати рідну країну.

25 лютого 2022 року чоловік добровольцем вирушив на війну. Спочатку був у складі 50-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Через деякий час ніс службу на Житомирщині у складі 115-ої окремої механізованої бригади. У січні 2023 року поповнив лави новоствореної 118-ї окремої механізованої бригади. Проходив навчання за участі країн НАТО у Румунії, де опанував професію аеророзвідника.

«Ми були разом більше трьох років, півтора з яких провели на відстані, бо Артем з 25 лютого пішов захищати свою країну. Артем – моє кохання. Він завжди підтримував мене, ніколи не шкодував, що пішов до війська, завжди вважав, що він зобов'язаний захищати свою державу. Його побратими зазначили, що таких, як він, називають «золотою елітою армії». Його вміння допомогли виявити піхотинцям та артилеристам ворожу ціль, натомість Артем, на превелике горе, не вберігся. Він був справжнім патріотом, вірним побратимом, людиною слова, зразком незламності та вірності своїй країні», – розповіла його кохана Юлія Приймак.

Поховали захисника у рідному місті.

Вдома на Артема чекали мама, дівчина, рідні та друзі.

Читайте також:

• Був кращим компаньйоном артилеристів та «очима» піхоти: спогади про загиблого бійця з Волині Артема Колядюка
• «Його побратими обовʼязково підуть далі — до Перемоги»: спогади про 22-річного Героя з Волині
• «Таких командирів замінити дуже складно»: білорус, який загинув за Україну, на Волині знайшов вічний спочинок