«Його побратими обовʼязково підуть далі — до Перемоги»: спогади про 22-річного Героя з Волині

25 лютого 2022 року Павло Заліпа, житель села Комарове Ратнівської громади, стояв у чергах до київського ТРО в надії отримати зброю й писав, що не може просто сидіти ще один день, що багато людей ідуть воювати без досвіду.

Тоді він зброю не отримав і почувався не на своєму місці вдома, пізніше, вже будучи військовим, казав, що не зміг би проживати війну цивільним, – пишуть у фейсбуці в спільноті «Типове Ратне».

Паша готувався підписати контракт відразу після завершення навчання на бакалавраті — дивився відео, які мали б допомогти йому, коли він потрапить до піхоти (пізніше, коли він став військовим, реготав з того свого періоду, бо реальність була інша).

Саме піхоту він справедливо вважав кістяком армії і всі слова його знайомих військових про те, що хтось має тримати сто кілометрів фронту сприймав як те, що тримати кожен з цих ста кілометрів має саме він. Бо абсолютно в усьому, що він робив, він не боявся брати відповідальність.

«Його побратими обовʼязково підуть далі — до Перемоги»: спогади про 22-річного Героя з Волині

На війні він знайшов чудове оточення, до якого завжди рвався назад, коли приїжджав у короткі відпустки. Він любив їх, а вони любили його, і їм його не вистачатиме.

У Павла було море планів — звісно, як і кожен військовий, про смерть він говорив постійно перед завданнями, але жартома. Він завжди казав, що красивих не бере, і що красиві переможуть. Павло загинув під час штурму позицій противника в районі Авдіївського коксохімічного заводу.

Він зачарувався Донеччиною і бачив там усе, заради чого варто йти далі, як він і підписав одне зі своїх фото. Він любив фото на плівку — і лишив нам багато чудових моментів зі свого нового військового побуту.

Його побратими обовʼязково підуть далі — до Перемоги...