За пів року матір поховала двох синів-Героїв: спогади про захисника з Волині Петра Гундерича

Народився Петро у селі Підбороччя  Камінь-Каширського району на Волині, у багатодітній сім’ї,  де підростало восьмеро дітей. Він був третьою дитиною у сім’ї Гундеричів. Історію захисника розповіли на сайті Камінь-Каширської громади.

Батько, Петро Григорович, під час проходження служби в армії, отримав захворювання і мав інвалідність; працював у лісництві різноробочим, передав синам  любов до землі та вміння працювати. То ж Петро змалку навчився народному ремеслу — художній різьбі по дереву та лозоплетінню: плів коші, робив мітли. Мати, Надія Геннадіївна, працювала у колгоспі, доглядала і виховувала дітей, займалася домашнім господарством. А відпочинок знаходила у квітах, які прикрашали їхнє подвір’я.

Петро Гундерич закінчив 9 класів у рідному селі. Працював у полі, їздив на заробітки, господарював… Завжди спокійний, врівноважений, хороший сусід, добрий дядько та брат. Після смерті батька допомагав матері та великій родині обробляти землю, вести велике господарство. Полювання та риболовля були його хобі.

Війна обірвала всі плани та мрії зрілого чоловіка, який не встиг створити свою сім’ю... 9 березня 2023 року Петро разом із братом Сергієм поповнили лави ЗСУ.  Брати були стрільцями-санітарами, але в різних бригадах.

Через місяць страшна звістка ˗˗ Сергій загинув… У той час Петро перебував на військових навчаннях у Латвії. Після поминок за братом вирушає на Донецький напрямок у складі 42-го окремого мотопіхотного батальйону. Петро був досить закритим, виваженим, тому рідні уже з госпіталю довідались про поранення та контузії, опіки дихальних шляхів отруйними газами. Більшість ушкоджень отримував тоді, коли витягував побратимів.

20 жовтня, Петра відправляють на реабілітацію додому. Жахливі головні болі, втрата зору, осколки не давали про себе забути. Упродовж останнього місяця свого життя, постійно відвідував могилу брата Сергія…

26 листопада 2023 року Петро Гундерич назавжди завершив свою земну дорогу – серце Захисника раптово зупинилося… Двох синів-Героїв поховала мати Надія  за пів року… Низький уклін і шана нашим Героям!

Читайте також:

• Пройшов пекельні бої у гарячих точках, а життя забрав трагічний випадок на рідній Волині: захисник загинув за місяць до 22-річчя
• Довгі місяці надії закінчилися страшною звісткою: історія Героя з Волині, який півтора року вважався зниклим безвісти
• Його весільний коровай ділили на кладовищі: Герою з Волині навіки 23 роки