У свій останній день, ніби щось відчуваючи, дуже хотів поговорити з мамою: Герой з Волині загинув через два місяці після мобілізації

Історію полеглого Героя розповіли на сторінці Камінь-Каширської громади.

Народився Сергій у селі Підбороччя Камінь-Каширського району на Волині. Тут закінчив 9 класів (2000 р.), а вечірню школу у с.Черче. Характер та амбіції воїна гартувались у багатодітній сім’ї, де підростало восьмеро дітей: чотири дівчини та стільки ж хлопців. Батько, Петро Григорович, коли проходив службу в армії, підірвав здоров’я і мав інвалідність. Але працював у лісництві різноробочим, передав синам,  успадковану від діда-прадіда, любов до землі та вміння працювати з деревом. Тож Сергій змалку навчився народному ремеслу — лозоплетінню, майстрував сани, був вправним муляром та будівельником.  Доля мами, Надії Геннадіївни, була нелегкою: робота в колгоспі, виховання дітей, догляд за хворим чоловіком та  і всі домашні клопоти лягли на її тендітні плечі; але знаходила розраду в квітах, які майоріли на клумбах біля обійстя… Сини змалку виростали працьовитими. Допомагали не тільки батькові, а й матері: сапали, пололи, навіть разом із сестрами ліпили вареники.

Хлопець любив своє село, працював у полі, їздив на заробітки, господарював… Своєї сім’ї  ще не встиг створити, але був улюбленим дядьком для племінників, уважним до братів та сестер… Коли помер батько, Сергій став надійною опорою  для матері. Улюбленою справою були полювання та риболовля, з 2013 року був членом «Українського товариства мисливців і рибалок». Та плани на майбутнє обірвала війна…

9 березня 2023 року Сергія та його брата Петра мобілізували до лав ЗСУ. Служив стрільцем-санітаром у 24 механізованій бригаді імені короля Данила Галицького.

16 травня 2023 року Сергій Петрович Гундерич загинув  під час ракетного удару у Бахмутському  районі Донецької області,  отримавши поранення, несумісні з життям. У свій останній день, ніби щось відчуваючи, коли не зміг додзвонитись до мами, наполегливо просив сестер, щоб допомогли поспілкуватись з ненькою… І сестра Оксана летіла, а не бігла, до батьківської хати, щоб матінка поговорила із сином… Вони встигли поговорити… На жаль, востаннє…

У пам’яті односельчан Сергій залишиться веселою  та працьовитою людиною, Героєм-захисником свого краю. Світла пам’ять та безмежна шана Захиснику України Сергію Гундеричу.

Читайте також:

• Скандал на Волині: батько загиблого Героя дізнався про нагороду сина від перехожої
• Зробив пропозицію коханій, але не встиг одружитися: рідним 23-річного Героя з Волині вручили його посмертну нагороду
• Саперу з Луцька просять присвоїти звання Героя України