40 років серед книг: бібліотекарка з Волині створила театр і рятує сільську книгозбірню

Суспільному жінка розповіла, що все дитинство провела у бібліотеці з мамою Юлією Антонюк, яка теж все життя пропрацювала в книгозбірні.

“Я приходила туди, як додому, допомагала мамі щось писати або оформляти. Також багато читала, навіть пам’ятаю улюблену книгу дитинства: Астрід Ліндгрен “Малий і Карлсон, що живе на даху” ”, — розповідає жінка.

Освіту отримала у Волинському коледжі культури і мистецтв, після чого 6 років працювала у Рожищенській районній бібліотеці для дітей. З 1991 року працює у Бібліотеці-філії села Любче комунального закладу “Копачівська публічна бібліотека”.

Алла Антонтонюк започаткувала ляльковий театр “Котигорошко”. Організовувала у бібліотеці постановки вистав "Лісова пісня” та “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Проводить майстер-класи з виготовлення мотанок та писанок. Зараз читачі, каже жінка,— це учні початкових класів та пенсіонери.

“Зараз мало людей читають, порівнюючи з кількістю минулих років. Населення зменшується, та й вибір літератури невеликий, загалом близько 4920 книг є, хотілося б більше”, — пояснує Алла Антонюк.

Алла Антонюк постійно звертається до видавництв, аби отримати нові примірники книг. Також діє акція “Подаруй бібліотеці крила” — можна принести власні книги для урізноманітнення літератури.

“З громади поповнення приходить рідко, більшу допомогу отримую від видавництв. Я люблю читати Волинських авторів: Володимира Лиса, Надію Гуменюк. Дуже мені подобається роман Анатолія Дімарова“ І будуть люди”. Я між макулатурою знайшла видання цієї книги 1961 року, воно мене вразило”, — розповіла Алла Антонюк.

Зі слів жінки, бібліотеці не вистачає ремонту та деяких меблів. Усі книжкові стелажі та дитячі куточки працівниця оформляла самотужки. Бракує дитячої літератури, журналів та ігор для дітей.

“Хочеться, щоб у бібліотеці був запах нової фарби, а не пилу. Для цього роблю все, що в моїх силах, дуже люблю це місце. Нещодавно “MAL`OPUS” подарували 50 примірників коміксів, діти швидко розібрали”, — розповідає жінка.

Вся російська література, близько 900 одиниць, була списана на макулатуру разом зі старими книгами.

Алла Антонюк вивчала історію села Любче, збирала інформацію з розповідей старожилів та місцевий фольклор. Жінка написала дві краєзнавчі роботи зі світлинами : “Книга пошани” та “У серці бережемо пам'ять”. Жінка працює бібліотекаркою вже 40 років та не бачить себе на іншому місці.

Текст підготувала Анна Степанченко.

Читайте також:

• Електронна революція у селі на Волині: історія бібліотеки, що об’єднала громаду онлайн
• Бібліотекар — це такий собі маленький «Google»: Оксана Ковальчук з Луцька про свою роботу
• Тут не лише читають: як обласна бібліотека для юнацтва на Волині стала простором єдності та підтримки