75-річна медсестра з Луцька понад півстоліття допомагає людям
У Луцьку 75-річна медсестра Зоя Мялковська понад 55 років віддала роботі та людям, продовжуючи допомагати пацієнтам у центрі первинної меддопомоги навіть у поважному віці.
Зоя Мялковська розповіла Суспільному, як змінилась робота галузі за півстоліття і чи не складно працювати у 75 років.
«Люблю свою роботу, людей, медицину. Проробила все своє життя! І я, мабуть, одна з найстарших на цій посаді у Луцьку», — говорить жінка.
Стати медиком жінка мріяла з дитинства. Після закінчення Луцької загальної середньої школи №2 вступила в Луцьке медучилище. 11 років працювала в стаціонарі в дитячій лікарні, у 1981 році їй запропонували посаду старшої медичної сестри.
«Я своїй посаді не змінювала, підвищувала свій професійний рівень через кожні п’ять років, працюю досі”, — каже медик.
Розповідає, коли прийшла працювати, була наймолодшою у колективі. Поступово все змінювалось: колеги виходили на пенсію, приходили нові медичні сестри, навчалися. Хтось з них працює по цей час, хтось змінив місце роботи й роботу загалом, хтось виїхав за кордон.
«Із самого початку було обслуговування дітей до року. Дітей було дуже багато. Були дільниці. Зараз дільниць, як таких немає, просто закріплене населення за кожним сімейним лікарем і біля кожного лікаря закріплена медсестра», — пояснює Зоя Мялковська.
Медикиня відповідала за 12 педіатричних дільниць, у яких нараховувалося до 100 дітей. Їх потрібно було відвідувати з дня народження. Переважно, до пацієнтів ходили пішки, зазначила Зоя Мялковська, машини лікарям надавали тільки на виклики до хворих дітей.
«Телефонів не було, зв'язок тільки в стаціонарному телефоні, виклики в реєстратурі. Звичайно, було нелегко: бо і в дощ, і в сніг, і спеку ходили по дільницях і кожного дня треба було зробити вісім патронажів і записати в історію, в карточку», — пригадує медсестра.
З 2018 року почала вводитись комп’ютерна система. Сформувалися бригади, які вводили записи пацієнтів у амбулаторію, і кожен пацієнт обирав собі лікаря, каже медсестра. Попри це, паперова рутина лишилася й до сьогодні.
Зараз в амбулаторії працює вісім сімейних лікарів, вісім сімейних медсестер. Обслуговується понад 14 тисяч задекларованих пацієнтів дитячого і дорослого населення, повідомляє вона. Робота організовується згідно з річними й помісячними планами, контроль за їх виконанням та звітами веде Зоя Мялковська.
Упродовж років роботи, каже медсестра, змінилося багато: декілька разів проводили косметичний ремонт, поновлювали меблі, отримали комп’ютерну техніку. Тепер у кожного є телефон, і зв'язок з пацієнтами підтримується онлайн.
«З людьми складно працювати — в кожного свій характер. А коли приходить хвора людина, вона потребує більше уваги й відношення. Ми вже вміємо з ними працювати. За це кажуть: «дякую», — зізнається медсестра.
Колеги відгукуються про Зою Мялковську як про хорошого, відповідального працівника.
«Зоя Степанівна — досвідчена медсестра, яка в медицині Луцька, скільки я пам’ятаю — а я вже працюю понад 20 років — завжди працювала в амбулаторії. Культурна, завжди навчає молодий персонал, який приходить на роботу. Вона хороший наставник для молоді», — зауважив керівник центру первинної меддопомоги Віктор Пахарчук.
Додає, у центрі первинної меддопомоги Луцької міської тергромади налічується 21 амбулаторія загальної практики сімейної медицини. У них працюють 113 лікарів і 134 сестри медичних. Орієнтовно 10% працівників — старшого віку.
«Вони про себе все одно заявляють. Вони працюють, освоюють комп’ютер і надають відповідну медичну допомогу населенню. Зауважень до них немає. У нас немає вікових обмежень для приймання на роботу. Хто бажає працювати, той працює», — зазначив Віктор Пахарчук.
Центр надає медичну допомогу 142 тисячам мешканцям територіальної громади. На дільниці, де працює Зоя Мялковська, зафіксовано 14 тисяч 800 людей. Медсестра додає: на візит приходять багато людей, колишні діти-пацієнти виросли, взяли шлюб і вже мають своїх дітей чи онуків.
«Треба любити свою професію. Любити людей, робити їм добро і, відповідно, буде результат. Я не шкодую за свій трудовий шлях, я дуже люблю людей. Мені подобається, коли вони здорові й усміхнені. Звичайно, коли треба допомогти, є допомога, є спілкування», — наголошує медик.
Зазначає: приємно коли на вулиці йдуть пацієнти й вітаються. Жартує, що люди часто дивуються, що вона працює дотепер.
Читайте також:
- 22 роки працює у медицині: історія сімейної медсестри з Волині
- Медсестра з Луцька стала хресною передчасно народженому малюку, якого виходжувала в реанімації
- Мріє про вільну Україну та майбутнє тут: історія Христини Кримчук з Волині, яку відзначив Валерій Залужний