в'язані іграшки майстриня

Майже 8 років тому Марічка Черешньова з Любомля, народивши донечку, з нуля навчилася в’язати гачком. Віра у свої сили, наполегливість, фантазія, Ютуб і судоку (японські кросворди) допомогли опанувати техніку створення іграшок. Заручившись підтримкою рідних, майстриня постійно удосконалює свої навички і в’яже все складніші вироби. Вдруге ставши мамою, не полишає улюблене хобі, яке набирає обертів і є своєрідною терапією. А ще рукодільниця дуже часто передає волонтерам свої вироби для розіграшу в благодійних лотереях на підтримку ЗСУ.

Марічка закінчила Львівський національний аграрний університет, але любов до рукоділля мала змалку: вправно в’язала шпицями, а от гачком не вміла. На допомогу прийшла сестра Оля, яка й показала, як створювати стовпчики.

«Старшу донечку треба було подовгу заколисувати, тоді й почала замислюватися, чим би то зайнятися в той час. В інтернеті натрапила на в’язані вироби, що дуже захопили. Так і з’явилися мої перші пінетки для Злати, щоправда, вийшли вони абсолютно різного розміру. Я гідно прийняла цю поразку і почала детальніше вивчати техніку в’язання гачком», – пригадує свій дебют жінка.

Бажання й віра в себе: волинянка навчилася в'язати іграшки за допомогою Ютуба і судоку. ФОТО

Другим виробом гачком став іменний пледик для донечки, який до цього часу обожнює дівчинка.

«Я дуже люблю розгадувати судоку, там же ж по хрестиках треба робити малюнки. Це захоплення й стало в нагоді, як в Ютубі натрапила на пледи. Спочатку промалювала по клітинках ім’я Злата, а потім вив’язала його. Виріб вийшов дуже милий. Рада, що тоді повірила в себе, з того часу продовжую удосконалювати навики, тепер маю улюблене хобі», – розповідає Марічка.

Потім рукодільниця почала в'язати одяг для донечки, дещо для себе. Проте на один виріб йшло багато часу, а Марічка хотіла розвивати свої вміння й опановувати нові техніки.

«Якось натрапила в інтернеті на в’язані іграшки, вони мене настільки захопили, що просто мусила навчитися й собі робити. Часто бачу лише фото виробу, а схем немає, тоді сама розробляю їх і починаю в'язати. Звісно, не завжди виходить із першого разу, але не зупиняюся, пробую і далі творю», – із захопленням розповідає рукодільниця.

Найпершою клієнткою, якій дуже сподобалися іграшки Марічки, була донечка Злата. Дівчинка й досі грається ними, береже їх, кожній дала ім’я.

«Дивлюся на перші ляльки й сама з себе сміюся, що повиходили трохи несиметричні. Хотіла перев’язати, але донька не дозволяє, бо вони їй подобаються. Незважаючи на їх поважний вік, жоден із виробів не попускав ниток», – додає майстриня.

Нині у доробку Марічки дуже багато різних іграшок: зефірне зайченя із заворожуючи поглядом, сестрички зайченятка, Ведмедик-сонько, Михайло Ведмеденко в кофтинці з капюшоном, Три кота з мультика, лялечки, єдиноріжки, трактор, олені на Миколая, качки, Містер ківі, банан, авокадо, подушка-пончик, букетики. На будь-яке дитяче свято майстриня має оригінальний подарунок.

«Рідні і друзі почали замовляти у мене вироби: показують фото і я беруся за роботу. Особливою популярністю серед хлопчиків користується синій трактор, дівчатка люблять зайченят, єдиноріжок, героїв мультфільмів. Розробила й подарунковий набір для найменших, що складається із пледика, зайченятка, пінеток та шапочки, іменні крижми на хрещення. Цікавий та оригінальний подарунок – піжамниця-єдиноріг, яку можна використовувати як іграшку і як комфортер для сну та для зберігання піжами», – розповідає майстриня.

Марічка розробила схеми в'язаних овочів. У наборі 11 овочів (помідор, редиска, огірок, броколі, морква, часник, цибуля,перець, баклажан, картопля, гострий перчик) і корзинка для їх зберігання.

«Я прихильниця не лише безпечних іграшок, а й тих, які допомагають розвивати дитину. Набір овочів не тільки знайомить малечу із їстівними овочами, а й допомагає в ігровій формі розвивати дрібну моторику та уяву. Всі мої вироби безпечні, неалергічні, адже використовую тільки якісні нитки й наповнювач. Їх можна і потрібно прати, щоправда, лише руками. Щоб нитки не розтягнулися, сушити треба делікатно, не підвішуючи, а поклавши на якусь поверхню», – знайомить із процесами догляду рукодільниця.

Захоплення Марічки підтримує чоловік Олександр, мама Раїса ж завжди об’єктивно оцінює кожен виріб, шукає найменші погрішності і стимулює доньку в'язати вироби ще кращі, сестрі Олі все подобається.

«У мене є деякі іграшки, які почала в'язати, а вони не виходять такі, як я собі задумала. Можу відкласти їх на тиждень, а то й на місяць. Минає час, аналізую, що робила не так, продумую інші варіанти і закінчую вироби. Вчуся на помилках і завжди йду далі. Часто так буває з лялечками, коли вишиваю обличчя. Все має бути симетрично. От трохи не так зробила чорну полосочку і брова показує, що лялька здивована чи сумна, так само й з губами. Трошки очі не так «посадила» і погляд переляканим виходить», – розповідає про складнощі роботи майстриня.

З народженням другої донечки Мелани часу на хобі стало ще менше, але полишати його Марічка не збирається. Адже це її своєрідна релаксотерапія.

«В’язання мене дуже заспокоює та розслабляє. Хоча б пів годинки вдень мушу присвятити улюбленій справі. Найчастіше це вдається зробити, як менша донечка лягає спати в обід. Вона засинає, я вмикаю якийсь фільм і поринаю у свої думки. Ввечері вже можу й дві годинки пов’язати. Буває, виріб настільки захоплює, що зупинитися можу лише серед ночі. Тоді найкраще творити, ніхто не відволікає», – додає Марічка.

Залежно від розміру іграшки, кількості пришивних деталей, повноцінних годин роботи, виріб можна зв’язати за день, максимум – три. Нитки, наповнювач, гачки майстриня купує в інтернеті, має свої перевірені сайти, де якість відповідає ціні.

«На жаль, у Любомлі я обходила всі магазини з фурнітурою і нитками, просила, щоб привезли матеріали, які точно буду купувати, але ніхто не хоче. Мрію, відкрити свій магазин пряжі. Мені здається, що в’язані речі та іграшки завжди будуть актуальні», – ділиться планами на майбутнє Марічка.

Майстриня на власному прикладі доводить, що, незважаючи на вік чи професію, на те, що ти в декреті і маєш багато обов’язків, коли є бажання, то ніщо не стане на заваді до втілення задуманого. Потрібно лише старанно й наполегливо йти до своїх мрій, попри помилки й поразки постійно розвиватися і з користю проживати кожен день.