«Час не лікує, а стає ще важче», – дружина загиблого Героя з Волині Юрія Корецького

Дружина полеглого захисника Марія Корецька розповіла, що Юрій з дитинства займався карате, футболом, кікбоксингом. Був призером і переможцем численних змагань, мав звання кандидата у майстри спорту, пише Суспільне

Зі слів Марії, коханий доєднався до лав Збройних сил України у травні 2022 року. У військо волинянин пішов добровольцем, служив у 100 бригаді, був командиром відділення, навідником кулеметного відділення взводу вогневої підтримки.

«Він загинув від кулі снайпера о 5.30 ранку 28 липня 2023 року. Це був Лиманський напрямок. Я встигла на початку місяця приїхати до нього, ми разом пробули два дні і дві ночі», — пригадує Марія Корецька.

Посмертно Юрія Корецького було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Відзнаку бійцю присвоїли в червні 2023 — за місяць до його загибелі.

Марія і Юрій познайомилися у 2015 році. Після народження доньки Марія часто приходила до коханого у спортзал, де він тренувався. Повернулася сюди за кілька місяців після загибелі Юри.

«Я відчуваю тут його присутність, займаюся тим, чим ми раніше займалися з ним разом. Це як свого роду ритуал з минулого, який мені дозволяє відчути ті емоції, як я відчувала раніше», — говорить жінка.

Разом із донькою дружина загиблого захисника також часто буває у місцевому парку. З цим місцем, каже Марія, пов'язані багато сімейних спогадів.

«Цей парк, це розквіт наших стосунків, — додає волинянка. — Ми тут дуже часто гуляли, тут були наші побачення, зустрічі, а потім, коли в нас з’явилася донечка, ми тут часто гуляли з коляскою. Він з нею завжди грався, сміявся».

Марія Корецька говорить: пережити втрату їй допомагає донька і настанови Юри, які отримала від коханого за декілька місяців до його загибелі.

«Люди говорили, що з часом стане легше, потерпи. Але це не так — час не лікує. Стає важче, бо з часом приходить усвідомлення того, що це є реальність, — зізнається жінка. — Мене тримають слова Юриного заповіту, який він написав після того, як загинув його побратим, що наш спокій омитий кров’ю ЗСУ і ми маємо підтримувати сім’ї загиблих. Маємо підтримувати фронт, ці слова мене тримають».

Похований Юрій на Алеї Героїв у Ковелі. Дружина та донька часто навідуються на могилу захисника. Зі слів Марії Корецької, п'ятирічній дитині важко пояснити, що тато більше не повернеться.

«Колись ми проходили біля меморіальної дошки. Донька запитала, що там написано. Кажу: тут всі герої, які віддали своє життя за нас. А що в тата написано? Кажу: дата народження і дата смерті. На це донька відповіла: мам, як дата смерті, то ж закінчиться війна і тато повернеться. І це як замкнене коло, ти ніби постійно це проходиш спочатку», — ділиться дружина загиблого бійця.

Як додала Марія Корецька, заповіт, залишений Юрієм, родина намагається виконувати. Батько полеглого захисника створив благодійний фонд, щоб допомагати війську і родинам, які втратили на війні найрідніших.

Читайте також: 

• В останньому повідомленні написав коханій «я щасливий, що ти в мене є»: життя 29-річного Героя з Волині обірвала куля ворожого снайпера
• Життя обірвала куля снайпера: молодий Герой з Волині загинув на Лиманському напрямку
• Загарбники писали, що вбили найпрофесійнішого солдата України: воїну з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду