Дуже тішився сином і радів звістці, що найближчим часом стане дідом: спогади про 45-річного Героя з Волині

Петро Дем’яник  народився 11 червня 1977 року у селі Осівці Камінь-Каширського району Волинської області. З 1983 року навчався у ЗОШ І-ІІ ступеня села Осівці. Історію Героя розповіли на сайті Камінь-Каширської громади.

Після закінчення школи продовжив навчання у Камінь Каширському ПТУ. Там здобував професію електрика. Військовий обов’язок ніколи не залишав байдужим юного Петра. За направленням військового комісаріату вчився у автошколі на водія та не вагаючись поповнив ряди молодих рекрутів у армії. Зарекомендував себе сумлінним, відповідальним і сповненим любові до Батьківщини солдатом. Здобув не тільки схвальні відгуки від командирів, а й звання сержанта. За направленням військового комісаріату вчився у автошколі на водія.

Дитячі роки малого Петруся проходили, як і у всіх сільських дітей: пас худобу і заготовляв сіно, доглядав за кожною власноруч вирощеною калинкою, допомагав батькам і купався у їх любові. Після армії працював на різних роботах у Камені-Каширському. Згодом, як годиться для чоловіка,  одружився,  тішився тим, що підростає син, побудував будинок у селі Підцир’я, облаштував гарний яблуневий сад. Але доля судилася інакша. Довелося повернутися до батьківської домівки. Тому змушений був і прати, і варити, і консервувати, і допомагати вести господарство. Не цурався будь-якої роботи. Не сидів без діла, постійно працював, мав грошові доходи. Маючи добру вдачу не раз приходив на допомогу друзям, сусідам. Ніколи не відмовляв. Усю свою любов і турботу дарував синові Сашкові і батькові.

Однак після 24 лютого 2022 року почалося нове життя, сповнене тривоги і невпевненості у завтрашньому дні. Як очікувалося, у числі перших Петра викликали до військкомату, де він отримав повістку і пішов на захист Батьківщини. Не забував, підтримував тісні зв’язки з родиною. Дзвонив майже через день, щоб хоч на хвилинку почути голос рідних. Просив близьких дбати про батька. Навіть в окопах вірив, що все складеться добре, ніколи не втрачав оптимізму, жив з надією на краще майбутнє. Дуже тішився сином, допомагав йому і радів звістці, що найближчим часом стане дідом. Однак не так склалося, як того бажав Петро і його сім’я.

Три дні не виходив на зв’язок з родиною, що стало для усіх першим дзвіночком, що щось трапилось. Додзвонились до командира, який повідомив, що Петро на позиції. Уже згодом, через три дні дізналися, що він загинув. Частинка серця старого батька відірвалася і полягла зі своїм сином у холодній та сирій землі.

Життя Петра Дем’яника обірвалося 14 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області.

Посмертно сержант 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Слава Україні! Героям слава!

Ірина Кузьмич

Читайте також:

• З пологового — з побратимами: на Волині дружина загиблого воїна народила доньку
• Світла пам’ять Героям: у громаді на Волині відкрили дошки випускникам-воїнам
• Майже 5 років боронив країну від окупантів: родині воїна з Волині вручили його посмертну нагороду від Головнокомандувача ЗСУ