«Дєд Волинь» - мій Герой України». Історія волонтерки Вікторії Пруднікової

Сьогодні однією з найважливіших потреб для українських військових стали не одяг чи продукти, а саме транспорт. Саме він уже допоміг врятувати не одне життя наших захисників на передовій. Але враховуючи тривалість війни, кошти на них волонтерам вдається збирати дедалі складніше.

Ось в такому напрямку зараз і працює волинська волонтерка зі своєю командою Вікторія Пруднікова, яка з перших днів військової агресії допомагає захисникам.

Аби зібрати необхідну суму на черговий автомобіль вона долучилася до благодійного ярмарку, який проходив 28 червня на Площі Героїв Майдану у Луцьку. 

Вікторія розповіла ВСН, як їй уже декілька років поспіль вдається не опускати руки й продовжувати волонтерити, не дивлячись на втому.

Через ярмарки збираємо кошти для потреб військових

«Сюди нас запросили начальник управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ліна Галан та засновник благодійного фонду «Молода Україна», заслужений артист естрадного мистецтва України Сергій Скулинець, які й стали ініціаторами проведення такого благодійного заходу для зборів коштів для ЗСУ.

Ми уже не вперше працюємо з ними на ярмарках. Сьогодні привезли на продаж квітів та зелені на сотні тисяч, які самостійно замовляю з Голландії та Польщі через Львів. Намагаюся привезти такі вартісні та красиві рослини, яких мало у Луцьку, а за виручені кошти купуємо усе необхідне для військових та транспорт.

Крім того, багато є саморобних прикрас, картин та смаколиків. Наразі уже викупили позашляховик Toyota, а на сьогоднішні виручені кошти плануємо придбати Nassan для військових, а на це потрібно ще чотири тисячі євро. А далі будемо вантажитися на передову, на що потрібно ще й пальне, цигарки, консерви та інші продукти, які мають довготривалий термін зберігання.

Адже, на жаль, є прикрі випадки, коли військові одного з напрямків кажуть, що їм не подають у магазинах хліб, прикриваючись тим, що економлять його для місцевих. І це боляче чути, адже вони поїхали зі своїх домівок захищати країну, і не можуть там купити необхідні продукти, - розповідає волонтерка.

Вікторія уже неодноразово переганяла на передову автомобілі з необхідними речами, зокрема телефонами, павербанками, планшетами, ноутбуками, та іншими потрібними речами. Щастило купувати по три автомобілі в тиждень для військових. Їх перевіряли, приводили до порядку, аби кожен автомобіль був в ідеальному стані. Адже ремонтувати їх на передовій майже неможливо.     

"Раніше вдавалося передавати автомобілі з цигарками на 200 тисяч гривень. Зараз же набагато тяжче, і доводиться проводити ярмарки, аби зібрати кошти", - ділиться Вікторія. 

«Дєд Волинь» для мене - Герой України

Транспорт на передову доставляє багаторічний волонтер «Дєд Волинь», який подекуди нервується, що є затримка зі зборами, але стараємося якось виходити з цього стану і закликати людей долучатися.

«Ця людина дуже багато зробила для військових. І я рахую його героєм України. Він не ділить хлопців, для нього усі вони діти, і допомагає багатьом бригадам. Його знає ціла Україна, да і Європа. І я довіряю йому, як сама собі.

Хочу, аби усі наші захисники й захисниці мали там усе найкраще, проте на рахунок цигарок військові не перебірливі. Адже для мене повноцінна війна розпочалася з полігону, де я бачила цих хлопців і дівчат, заглядала їм в очі, і молилася аби ще раз їх побачити, аби всі поверталися живими та з Перемогою», - розповідає волонтерка.

«Мої дівчата-волонтерки працюють і в спеку, і в холод»

Зібрати товари на продаж волонтерці допомагають друзі, та знайомі та звичайні небайдужі волиняни.  

«До мене долучається багато людей. З десяток є таких, які ніколи не відмовляють, і працюють у спеку, і холод. Окремо хочу відзначити дівчат-господарок, особливо Наталію, яка з подругами, сусідами та знайомими зі Зміїнця з перших днів війни готує для військових. У них там майже цілодобово усе смажиться, випікається та готується. І цим вони дуже підтримували хлопців на полігонах, а пізніше відправляли усе це на передову. Зокрема, завдяки їм та співробітниками одного з банків раніше вдалося придбати дороговартісні генератори.

Хочу, аби її відзначили за цю невтомну роботу. Да й інші волонтерки попри втому та біль, працюють далі. Дехто ночами працює. Вони не лише продають товар, купують необхідні речі, а й сортують та вантажать автомобілі", - розповідає Вікторія.

«Я не можу шукати безвісти пропавших військових чи загиблих»

До волонтерки часто звертаються люди з проханням допомогти розшукати зниклих безвісти військових чи доставити тіло захисника. Проте волонтерка зазначає, що цим займається наразі полковник поліції у відставці Наталія Пасічник.

 «Я не маю таких повноважень, хоча про це часто просять знаючи що я буваю на передовій. Саме пані Наталія їздить по моргах і спеціалізується на доставці «двохсотих». Вона нікому не відмовляє і завжди намагається допомогти доставити офіційно тіло загиблого додому. Адже це потрібно робити правильно і без паніки, як би це тяжко не було. Адже можуть бити випадки, що батьки отримують тіла "чужих" дітей. Краще зачекати результати експертизи і тоді гідно поховати Героя», - каже Вікторія.

Це уже не перша ярмарка волонтерки. Зокрема, на минулому заході, які проводили спільно з Сергієм Скулинцем вдалося зібрати суму на половину автомобіля, а це - майже 60 тисяч.

«Сергій зі своїми друзями-співаками зібрав сім тисяч, 11 тисяч виручили за випічку, а решта - це продаж квітів. Організація таких заходів подекуди займає близько 20 годин, і я не уявляю, як дівчата це витримують», - ділиться жінка.

На питання, що їй додає сили у волонтерстві, Вікторія каже, що просто мусить це робити, бо не може по іншому. 

«Буває багато казусів, нервів. Хтось каже, що це робота держави. Але я не покладаюся ні на депутатів, чиновників чи фонди, а лише на себе. І мене чують люди. Проте для багатьох війна закінчилася, а для декого і не починалася взагалі. Це - болить, але по іншому я не вмію. Адже хлопці там чекають, дякують і «носять» на руках «Дєда Волинь», коли він приїжджає до них.

Він - гордість нашої країни, який врятував не одне життя, і заслужив на «Золоту зірку», але для нього не потрібне це визнання. Своїми діями він мотивує молодь і робить дуже тяжку роботу. Їде під обстрілами в самі "гарячі" точки. Не боїться, не здається, а рухається вперед. І нехай вся наша країна бере приклад з таких людей», - каже Вікторія.

Загалом на ярмарку команда Вікторії зібрала 23 тисячі гривень. Хоча наразі є потреба ще у 169 тисячах гривень, та пальному, цигарках, бензопилі та літньому взутті для захисників. 

Якщо ви маєте можливість та бажання допомогти нашим військовим - номер картки Вікторії 5375414129952106, або ж просто придбайте квіти, рослини, та інші дрібнички на ринку «Північний». 

Текст та фото: Юлія Антонюк