Збудував дім для чотирьох дітей, а сам не повернувся: історія волинського Героя Василя Душенка

Спогадами про Героя поділилося видання «Нове життя» - новини Любешівщини. 

Його життєвий шлях почався у селі Седлище. Народився у простій багатодітній родині, де підростало п’ятеро дітей. Мами не стало, коли хлопчикові було лише сім років.

Після цього разом із батьком переїхали жити у Володимир-Волинський район, але до школи Василь продовжував ходити у рідному Седлищі. Згодом відслужив в армії, розпочалося звичайне доросле життя – робота, заробітки, прагнення власними руками будувати майбутнє.

Долю зустрів у сусідніх Угриничах. Спочатку молода сім’я жила з батьки дружини, а згодом побудували власний дім. Виховували чотирьох дітей.

До війська Василя Душенка мобілізували у вересні 2024 року. Пройшов навчання за кордоном, у Німеччині, розповідають рідні. Потім були Сумщина, Харківщина, а далі – Донеччина. Навіть перебуваючи далеко від дому, намагався завжди виходити на зв’язок із рідними. Не любив скаржитися, не розповідав зайвого, лишень тільки щоб знали, що живий.

Та 30 квітня 2025 року родина отримала страшне повідомлення – зник безвісти. Потім були довгі тижні невідомості. І лише у червні 2026 року до будинку, який Василь колись власноруч будував для своєї сім’ї, принесли підтвердження його загибелі.

Поховали воїна в Угриничах.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Читайте також: 

• Табори за Україну і вірші Путіну: історія волинського поета Олександра Каліщука
• «Страшно було на кладовище піти»: захисник із Волині розповів про повернення після майже чотирьох років російського полону
• Воїнові назавжди 22: історія захисника з Луцька Віталія Шуби, який поліг у Маріуполі