Історія повинна пам'ятати всіх: у Луцьку вручили п'яту премію імені Івана Корсака

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків напередодні дійства було людно, гості не припиняли підходити до луцького осередку сучасного вітчизняного живопису. Уже скоро простір наповнився творчими людьми, адже за лічені хвилини мала відбутися щорічна мистецька подія - вручення літературної премії імені Івана Корсака. 

«Основна ціль нашої премії - популяризація історичного роману, що має значення для формування нації, для розвитку нації. Вшанування пам'яті теж має важливу причину, бо мотивує, тих, хто працює», - промовив на початку син Івана Корсака та фундатор Музею сучасного українського мистецтва Корсаків Віктор Корсак.

Він розповів, що за останній рік зроблено дуже багато для вшанування пам'яті Івана Корсака, зокрема, підготували сценарій для фільму та вистави за романом Івана Феодосійовича.

Цього року відзнаку отримав львів'янин Петро Лущик. Саме за книгу «Час нескорених», що стала сьомою із циклу «Галицька сага», письменник став п'ятим лауреатом премії. 

У коментарі виданню ВСН автор розповів, що не очікував здобути перемогу і здивувався, коли йому зателефонували. Петро Лущик зізнався, що з творчістю Івана Корсака він був знайомий, проте ніколи не чув про саму літературну премію.

«Мені спочатку зателефонували з видавництва і запитали, чи зможу я дати свої дані. Я подумав: щось там виясняють, щось там незрозуміло, потрібно були дані з біографії - та нехай.

Потім знову зателефонували і сказали, що я - переможець. Я був шокований. Найцікавіше, що другого і третього  місця немає, тобто нагорода лише одна», - поділився своїми враженнями від перемоги письменник.

«Галицька сага» охоплює події 1914 року, а закінчується кінцем 1947-го. Перший день у книзі - перший день Першої світової війни. Події розгортаються у селі Перетині, яке я вигадав, хоч прототипи є, як і у героїв. Щоб не обмежуватися одним регіоном, одну людину поселив на Волині, безпосередньо в Луцьку», - говорить автор.

«Час нескорених» — сьома книга «Галицької саги» — охоплює останні роки Другої світової війни і після неї. Збагнувши, що сподіватися більше ні на кого, галичани самі вирішували свою долю, але шляхи для цього обирали різні.

Хтось повірив німецькій пропаганді й записався до дивізії «Галичина», а дехто зрозумів, що єдино правильний шлях — це вступити до лав Української Повстанської Армії. Але перших чекав «бродівський котел», а другим довелося стати до бою з іншим ворогом.

На Галичину повернулася радянська влада, яка виявилася не кращою за німецьку: в селах насильно створювали колгоспи, під дулами автоматів відбулися вибори до Верховної Ради СРСР, на наспіх скликаному соборі ліквідували Українську греко-католицьку церкву. Але у численних криївках, схованих від ворожих очей, залишалися ті, хто не скорився долі.

Усі ці події не оминули й жителів села Перетин...»

До слова, нагороду заснували ще в 2018 році на честь пошанування пам'ять видатного волинського творця і з метою популяризації історичних праць інших українських сучасників. На її здобуття свої роботи можуть висунути письменники з усієї України.

Першим літературну премію імені Івана Корсака здобув український філософ, письменник та публіцист Петро Кралюк за книгу «Синопсис», другим - письменник з Одещини Микола Суховецький із його трилогією про Кирило-Мефодіївське братство, третім переможцем став львів'янин Юрій Винничук за історичні романи «Аптекар» та «Сестри крові», лауреатом літературної нагороди минулоріч стала Зірка Манзатюк, письменниця і казкарка. Цьогоріч вручення премії відбулося уп'яте.

«Цей проєкт поєднав три глобальні речі: минуле, сьогодення і майбутнє. Минуле, бо так чи інакше він присвячений пам'яті Івана Корсака, який писав навіть не пером, а своїм серцем. Майбутнє, тому що це поштовх у те майбутнє, його творчість буде досліджуватися, він продовжуватиме надихати.

Напевно, в сучасних реаліях творчість Івана Феодосійовича буде переосмислюватися по-новому», - наголосила докторка історичних наук, професорка кафедри історії та археології ВНУ імені Лесі Українки  Оксана Терещук.

Крім цього, на заході презентували спеціальне тематичне фахове видання «Літопис Волині», який присвятили 75-річчю Івана Корсака, його життю та творчості.

«Попри те, що ми маємо справу з історичною літературою, це видання пов'язане із філософським осмислення. Воно поєднало в собі інтереси філологів, істориків, філософів. «Літопис Волині» показав, що різні вчені готові говорити про творчість Корсака. Це задає те джерело, яке було завдано ним самим. Тому що про Корсака можна писати так багато і широко, бо так писав і він», - утвердила Оксана Терещук.

Показати світу видання планували ще у березні, проте у той час це здійснити не вдалося.

Крім того, вже не вперше проходить конкурс читацьких відгуків «Імена твої, Україно». Для участі потрібно прочитати будь-який твір Івана Феодосійовича і написати на нього відгук, розмістивши його опісля на просторах інтернету. 

Переможців було три, проте втрапити на захід вдалося лише двом.

Дівчина з Києва, що здобула 3-те місце, розповіла, що про конкурс дізналася зі спільноти у фейсбук і була вражена, що захід відбувається і в час війни. Адже історичні романи зараз, після 24-го числа, мають колосальну потребу: осмислювати свою власну історію.

Ігор, який став першим переможцем, розповів, що написав рецензію, що минулого року, проте зовсім забув її опублікувати, допрацював зовсім нещодавно.

Завершенням заходу стала театральна мандрівка романом Івана Корсака «На розстанях долі» від театру «ГаРмИдЕр».

Текст: Ольга ЮСКОВЕЦЬ