«Кілька місяців рідні сподівалися, що живий. Але дива не сталося»: спогади про 26-річного Героя з Волині

«Кілька місяців рідні сподівалися, що живий. Але дива не сталося»: спогади про 26-річного Героя з Волині

Вадим Анатолійович Мудроха народився 9 березня 1995 року у селі Білосток Торчинської громади. У 2010 році отримавши свідоцтво про базову загальну середню освіту, вступив на навчання до Волинського коледжу Національного університету харчових технологій. Навчався за професією «Кухар».

Навчаюсь підробляв, допомагаючи батькам. У нього, у всіх молодих людей, було багато мрій. Однією з них було мати власний автомобіль. Працював за кордоном. Його історію написали на сайті Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій.

Напередодні війни повернувся з Чехії. Якими ж радісними були дні перебування вдома: мама, тато, брати і сестри, старенька бабуся, яка так завжди чекала на нього вдома, друзі та знайомі. Життя вирувало і все складалось так, як хотів Вадим.

Але всі плани зруйнувала війна. 23 лютого дзвінок із військкомату. Потрібно негайно з’явитися. А вже 24 лютого пішов захищати Україну та свою родину.

Вдома за нього переживала та молилася родина, очікували дзвінка, були смс-повідомлення, короткі розмови і переписка.

«Мамо, все добре», – час від часу читала короткі повідомлення його мама і від того на крапельку ставало легше. Лише на крапельку. Бо більше нічого не знала, що із сином вже наступної миті там, на війні. «Мамо, моліться за мене».

Перебував Вадим у Житомирі-Києві. З 28 лютого рідні втратили зв’язок. Подавали у розшук. Чекали будь-якої інформації. «Всі надіялися: Вадим живий, і навіть, якщо в полоні, головне – живий. Але дива не сталося».

Довгою була дорога додому. Місія «На щиті”4 червня привезли у рідну домівку в село Білосток тіло загиблого героя. Коли везли тіло додому плакало і небо.

Доля відміряла Вадиму прожити 26 років, не дожив до свого 27-ліття всього 9 днів. Але ці роки він прожив гідно.

Чин поховання відбувся 5 червня. Провести Героя в останню путь зібралися рідні, родичі, друзі, односельці та військові побратими. “Все життя прожив на вулиці Миру, і віддав своє життя заради миру”. Жаль і смуток огорнув чорною хмарою усіх присутніх. Був оркестр, військові, родичі, друзі, знайомі та чужі люди, які прийшли віддати останню шану Герою.

Не скупилися на сльози і молоді., і сивочолі чоловіки. Розум не хоче усвідомлювати втрату такого молодого, сповненого сил і планів на майбутнє, молодого чоловіка.

Важко хоронити свою кровинку, яка була опорою і гордістю сім’ї, прикладом для менших братиків і сестричок. Для них залишилися лише хороші спогади про Вадима і важка дорога на кладовище.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №460/2022 «Про відзначення державними нагородами» нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Мудроху Вадима Анатолійовича – старшого солдата (посмертно). Жодна нагорода не зможе замінити матері її сина і втамувати біль втрати.

Коротке життя довелося прожити Вадиму, але він загинув як Герой. Хто знав Вадима, відгукуються про нього як про добру і відповідальну людину.

Як пригадують викладачі коледжу: «Вадим завжди був усміхнений і привітний. Його очі випромінювали добро. Він вмів вдало дати пораду, щоб не образити, це напевно із сім’ї, бо зростав він у сім’ї, де любили і шанували один одного, де не було злості і жорстокості».

Любив вчитися. Вмів смачно готувати. Його завжди запрошували для обслуговування бенкетів. Мав багато друзів серед одногрупників. Загинув Вадим, захищаючи Україну, щоб ми могли жити у вільній державі. 

Читайте також:

Можливо зацікавить

Неодноразово був поранений на фронті, а помер в лікарні після тривалої боротьби за життя: спогади про Героя з Волині Сергія Іванова

Неодноразово був поранений на фронті, а помер в лікарні після тривалої боротьби за життя: спогади про Героя з Волині Сергія Іванова

Навіки 50: Герой з Волині загинув внаслідок ворожого артобстрілу на Луганщині
історії війни

Навіки 50: Герой з Волині загинув внаслідок ворожого артобстрілу на Луганщині

Попри зусилля медиків, життя воїна не вдалось врятувати: обірвалося життя Героя з Волині Юрія Глуся

Попри зусилля медиків, життя воїна не вдалось врятувати: обірвалося життя Героя з Волині Юрія Глуся

Лікарі до останнього боролися за його життя, однак врятувати не вдалося: на Волині поховали Героя Віталія Ткачука

Лікарі до останнього боролися за його життя, однак врятувати не вдалося: на Волині поховали Героя Віталія Ткачука

Серце зупинилося внаслідок поранення: на Волинь до рідного дому навіки повертається Герой Віктор Шинкарук 

Серце зупинилося внаслідок поранення: на Волинь до рідного дому навіки повертається Герой Віктор Шинкарук 

На Волині дружинам загиблих Героїв вручили посмертні нагороди захисників

На Волині дружинам загиблих Героїв вручили посмертні нагороди захисників

Пройшов пекло війни, а життя забрала важка хвороба: спогади про кіборга з Волині Василя Шумика
історії війни

Пройшов пекло війни, а життя забрала важка хвороба: спогади про кіборга з Волині Василя Шумика

Трагічний день: на Волині попрощалися з Героєм Володимиром Орлюком

Трагічний день: на Волині попрощалися з Героєм Володимиром Орлюком

Серце перестало битися на полігоні: волиняни попрощалися з захисником Олегом Мартинюком

Серце перестало битися на полігоні: волиняни попрощалися з захисником Олегом Мартинюком