Кохання зустріли в підвалі, де ховалися від бомбардувань: історія переселенців, які переїхали на Волинь

Відрізані від інтернету і від мобільного зв’язку, в перший місяць окупації дівчат на вулиці не зустрінеш, а хлопців масово викладали. Про те, як вороги тероризують населення, мародерство і знущаються із людей, каже дівчина, ніколи не повірила б, якби не побачила на власні очі, - йдеться у сюжеті 12 каналу. 

Коли життя стало нестерпним, Катя із сім’єю евакуювалися в Запоріжжя, же навчалася дівчина. Однак, і там спокійно жити не вдалося. Розповідає, що довелося сидіти у підвалі, де чула вибухи і гул літаків. 

Із Миколою вона познайомилася у тому ж підвалі, він із Херсонщини. У Запоріжжя приїхав по тій же причині, що і Катя - заради безпеки. Там в укритті в них зародилися стосунки. Втім побачення під землею тривали недовго - Катя із сім’єю подалися на Волинь. 

«Ми пообіцяли один одному, що зустрінемося. Я пообіцяв Каті, що приїду. Шукав місце у Нововолинську, де можна знайти прихисток. Дуже важко було за це все домовитися. Пройшло дуже багато часу. І ось я їй зателефонував перед Новим роком у грудні і сказав, що у січці я точно приїду», - розповідає Микола. 

Обіцянку не порушив, вкінці січня вони нарешті зустрілися. Микола спершу винаймав квартиру, а згодом переїхав у гуртожиток, де Катя проживає із сім’єю. Батьки хлопця лишилися у Запоріжжі.

Життя на Волині, розказують закохані, в перший час для них було незрозумілим. 

«Тут занадто тихо. І це мене більше лякало. В нас кожного дня або сирена або вибухи, а тут занадто тихо. І деякий час було тривожно через це», - каже дівчина. 

Біля їхніх ліжок, зізнаються, досі стоять тривожні наплічники. Вони й дотепер неабияк бояться тривог і гучних звуків. Війна, кажуть, завжди буде перед очима у тих, хто бачив її дуже близько. Росіяни назавжди залишаться для них мародерами, вбивцями і звірами, які не мають нічого святого. Нині пара намагається на мить видихнути і набратися сил, аби повернутися і відбудовувати свої українські міста. 

Читайте також:

• Повністю втратив зір 13 років тому: чемпіон світу із шашок разом з родиною евакуювався із Бахмута до Луцька
• «Накрила сина своїм тілом, і зрозуміла, якщо не поїдемо зараз, ми – смертники», – вчителька з Лисичанська, яка переїхала на Волинь
• Переселенка відкрила в Луцьку свою школу