Колишній футболіст луцької «Волині» між іграми їздить на передову

Найцікавіше в українському футболі те, що він і під час війни існує та часто навіть хоче жити так, немов нічого не сталося. Стартували майже усі ліги, футболістів продають за кордон. Вони мають можливість виїжджати за кордон під час воєнного стану, хоча чоловікам залишати країну не дозволено. У багатьох клубах витрачають шалені гроші, підписують гравців з-за кордону, усі вони побували взимку на зборах в Туреччині, - пише німецьке видання Taz.de. 

Захиснику ФК «Інгулець» і колишньому гравцю луцької «Волині» Олександру Кучеренку поміж матчами і тренуваннями вдається регулярно виїжджати у прифронтові міста, щоб возити цивільним та військовим гуманітарні вантажі.

На відео, які публікує Саша на своїй сторінці в інстаграмі, - вирви від прильотів снарядів та мін обабіч доріг, порожні і розбиті міста, сотні людей, до яких він доїхав з допомогою.. 

Кучеренко є найважливішим гравцем клубу першої ліги ФК «Інгулець». Раніше він грав за луцьку «Волинь» Луцьк.

У перші дні повномасштабного вторгнення він пакував ящики з допомогою, яку відправляли на фронт на Схід і Південь України. Незабаром він вирішив сам доставляти допомогу.

Кучеренко родом зі Слов'янська Донецької області, де донині проживають його батьки. Їхній будинок також постраждав – осколками знищило дах. 

«Це наша країна, кажуть вони. Скільки разів я намагався змусити її втекти. Але вони не хочуть виїжджати». У 2014 році вони пережили, як їхнє місто було короткочасно окуповано російськими підрозділами. «Саме в такі моменти розумієш, наскільки тобі потрібна допомога рідних. Але не у всіх є родичі, які можуть допомогти в такі моменти», – каже футболіст. «Для цього є волонтери».

Він постачає провіант для військових та організовує адресну передачу допомоги мирному населенню в Бахмуті, Сіверську та Костянтинівці – містах на фронті, які росіяни зрівнюють із землею.

Всюдихід для армії

«Ми наповнюємо ящики товаром і розвозимо  його по конкретних місцях. За день до того, як ми приїдемо, я повідомляю людям, що ми їдемо».

Спочатку він сам купував харчі чи військове спорядження та за власний кошт заправляв вантажівку. Тоді знайомі в Луцьку почали збирати продукти. Зараз Кучеренко з друзями возить на схід країни м'ясні консерви, ліки для загоєння ран, борошно, енергетичні напої, хліб і печиво. 

«Якось подзвонив незнайомий чоловік і запитав, чи потрібна нам картопля. Через годину привіз майже тонну», - розповідає Кучеренко та дивиться у мобільний, куди надходять повідомлення про те, що зараз потрібно.

Коли влітку 2022 року стало зрозуміло, що чемпіонат в Україні має відновитися, Кучеренко підписав новий контракт з ФК «Інгулець», де грав раніше. Але він не припиняв доставляти допомогу на фронт. Він неодноразово їздив з Тарасом Михаликом, колишнім гравцем збірної та екс-гравцем київського «Динамо». Разом купили всюдихід для військ і привезли його на фронт.

Його клуб підтримує Кучеренка і відпускає його між матчами чемпіонату для поїздки на Донбас. Це працює так: під час гри Кучеренко збирає інформацію про потребу в гуманітарних запасах і завантажує машину. При цьому він бере участь у тренуваннях і живе звичайним життям професійного футболіста. Після гри у гравців зазвичай є кілька вихідних. Їх Кучеренко використовує для своїх поїздок на фронт.

«До вибухів теж звикаєш»

«На початку зимових зборів мені терміново потрібно було знайти та доставити одяг для 40 осіб. Це для людей, які потрапили під обстріл і стояли майже голі та босі. Я запізнився на тренування на день, але тренери поставилися з розумінням», – каже Кучеренко.

Колеги по клубу постійно запитують, що відбувається на фронті. Потім він повідомляє, як важко повернутися до мирного життя після поїздки в пекло. «Іноді я повертаюся і ні з ким не розмовляю два дні. До пострілів і вибухів теж звикаєш».

Це дає йому сили думати про солдатів, яким він допомагає. Одного разу під Кремінною Кучеренко сів у машину всього за кілометр від росіян. Там зустрів українських вояків, які поверталися з фронту. «Вони не їли два дні, були брудні та виснажені. Ці люди знають, за що вони борються і за кого вони борються. Як ти міг їм не допомогти?»

Йому дуже легко утримувати армію і мирне населення. Тільки не виходьте на вулицю, не пийте пиво чи каву, жертвуйте збережені гроші на армію. Зараз Кучеренко збирає ще на одну машину, на планшети та тепловізор, які зараз терміново потрібні військовому госпіталю.

Реквізити Олександра Кучеренка для гуманітарної допомоги українцям: картка Приватбанку 4149 4993 8619 3856.

Юрій КОНКЕВИЧ

Читайте також:

• «Міг загинути не раз, але щоразу рятував Бог»: історія пенсіонера з Волині, який рік їздить на передову
• У Луцьку четверо школярок понад рік печуть хліб для ЗСУ в маленькій кухні
• Батьки загинули у Маріуполі, діти – під Києвом. Історія військової, чию родину вбила Росія
• Пенсіонерки з Волині влаштували для військових подаруночки, які допомогли витримати два тижні бою
• «Якщо потрібно – літака дістану»: жителька Луцького району, у якої служать шестеро рідних, стала волонтеркою