«Курсова робота є, а його немає»: спогади про молодого Героя з Луцька Максима Відринського

Як розповіла Суспільному викладачка Олена Гончарук, Максим пішов до війська добровольцем, при цьому дистанційно навчався у Луцькому педагогічному коледжі. За місяць у нього мав бути випускний.

 Попрощатися з полеглим прийшли сотні студентів і викладачів, які зустрічали траурний кортеж біля навчального закладу.

У мирному житті Максим Відринський захоплювався музикою, поезією і спортом. Зі слів Олени Гончарук, до останнього підтримували зв’язок з одногрупниками і викладачами.

«Він в суботу загинув, а в п'ятницю ввечері напередодні ми спілкувалися. Ніколи нічого не просив, все в нього є, все в нього добре, — пригадує викладачка Максима. — Всі ми вірили, що все в нього буде добре. Написав курсову роботу. Це перший такий екзамен, який він мав скласти, завершуючи наш заклад. На жаль, курсова робота є, а його немає». 

Як розповіла староста групи Анастасія Веснянка, Максим мав стати вчителем початкових класів: «Для мене він народжений воїном, він з дитинства мріяв стати професійним військовим. Для нас він герой, для всієї України він герой».

 Траурний кортеж із тілом загиблого воїна під'їхав і на кілька хвилин зупинився біля коледжу. Захисника зустріли на колінах.

 Відспівали військовослужбовця у Кафедральному соборі Святої Трійці. Спочиває Максим Відринський на кладовищі у селі Дарівка Голобської громади.

Читайте також: 

• Скандал у Луцьку: чоловіки виявили неповагу до прощання з полеглим Героєм
• «У час смерті Героя через сотні кілометрів у батьківській хаті несамовито завив кіт»: історія батька трьох дітей з Волині
• Загинув, рятуючи своїх побратимів з поля бою: спогади про загиблого відеооператора з Луцька Героя Юрія Сілюка