Від мінних полів до волинських прилавків: історія подружжя, яке возить кавуни з Миколаївщини
Поблизу Луцька можна зустріти особливе подружжя пенсіонерів із Вінницької області. Лідія Дика разом із чоловіком займається доставкою свіжих кавунів та динь. Проте, як наголосила жінка, вони не вирощують баштанні самостійно, а виконують роль реалізаторів, підтримуючи роботою мешканців прифронтових територій.
Колись вони вже займалися цією справою, але через початок повномасштабної війни були змушені зупинитися, а тепер знову відновили роботу. Зараз подружжя регулярно привозить врожай на Волинь.
А на запитання, чому для продажу обрали саме цей регіон, жінка пояснила, що тут живуть їхні діти та свати, у яких вони зупиняються, щоб перепочити після важкої дороги та спеки.
Лідія розповіла журналістам ВСН, що їхній шлях по товар пролягає до Снігурівки (місто Баштанського району, що на Миколаївщині, на межі з Херсонщиною), яка розташована всього за кілька 40 кілометрів від лінії розмежування.
Хоча географічно ці поля лежать на Миколаївщині, самі продавці називають кавуни «херсонськими», оскільки поля розташовані зовсім близько до Херсонської області.
«Ми не вирощуємо цей кавун. Ми просто реалізуємо — їздимо собі, купуємо, продаємо. Ми уже пенсіонери, чоловіку 60, мені 58. І от потрошки щось підробляємо, як то кажуть, до пенсії», — розповіла пані Лідія.
Жінка пояснила, що цей напрямок для закупівлі обрали через довіру до місцевих знайомих та якість продукції. Однак поїздки туди пов'язані з постійним ризиком.
«У Снігурівці дуже багато замінованих території. Ми їдемо і скрізь стоять мітки, які вказують про замінування і що там проходити не можна. Майже всі посадки заміновано. Треба їхати лише по дорозі, щоб нікуди не звернути».
За словами пані Лідії, місцеві села надзвичайно бідні через брак роботи, а тому збір та завантаження врожаю стають чи не єдиним джерелом заробітку для людей, які пережили окупацію:
«Села бідні, роботи немає. Люди, які збирають цей урожай і вантажать, кажуть, що за 30 км їдуть сюди до Баштану на роботу. Видно по людях навіть, які вони знедолені через те, що немає роботи».
Аби жителі Луцької громади знали про свіжий привіз, Лідія заздалегідь публікує дописи в місцевих групах і попереджає про свій приїзд. Знайти їх можна у селі Гірка Полонка — вони торгують кавунами та динями біля місцевої автомийки.
Попри всі труднощі та небезпеки, Лідія з чоловіком продовжують свою справу. Вони долають сотні кілометрів із півдня на Волинь не лише заради заробітку, а й для того, щоб підтримати аграріїв з деокупованих громад і забезпечити покупців якісними українськими кавунами та динями.
Читайте також:
- Святковий кошик до Спаса: скільки коштують фрукти на ринку у Луцьку
- Що приготувати зі шкірки кавуна: 5 смачних ідей, які здивують кожного
- Як обрати солодкий та стиглий кавун на Волині?
Будь в курсі усіх новин
