«18 років — рано для війська, але захищати країну слід вчити зі школи»: лучанин після служби в ЗСУ повернувся до вчителювання

60-річний Володимир Купчинський з Луцька після звільнення зі служби повернувся на роботу до місцевого ліцею №23, де викладав до початку повномасштабної війни. Чоловік понад два роки захищав країну.
До лав Збройних сил України він долучився у березні 2022 року, - йдеться у сюжеті Суспільного.
Служив захисник у 86-й окремій єгерській бригаді понад два роки. У війську мав позивний «Сенсей», що японською означає «вчитель».«Так склалося, що я пішов до армії в 17 років, а закінчив – у 60. Я закінчував взагалі Новосибірське вище загальновійськове політичне училище. Жив на території Росії, на території України. У 2004 році було велике скорочення збройних сил, тому я був звільнений в запас за скороченням штату і працював в школі до повномасштабного вторгнення», – розповідає Володимир.
Каже, що зараз залюбки займається викладанням. У ліцеї є і спеціальний клас, і тир, і навчальна зброя.«Середній вік нашої бригади був мало не 50 років. Це люди старші, які були вмотивовані, які знали, за що вони йдуть і воюють. Наш основний напрямок – це Новопавлівський та Вугледарський, потім Харківський. Найважче, коли люди, яких ти знаєш, сьогодні є, а завтра їх вже нема. Важко це розуміти, а ще важче розповідати про це їхнім рідним», – зізнається захисник.
«Йти до війська у 18 років це надто рано, аби бачити війну, однак вчитися захищати себе, свою родину, країну потрібно ще зі школи. Я вважаю, що контракт можна підписувати десь у 21 рік, коли людина все осмислила і прийняла рішення», – розповідає Володимир.
Володимир Романович вважає, що кожен українець повинен мати базові знання зі стрільби, вміти накладати турнікет, володіти основами маскування тощо.
Детальніше - у відео:
Читайте також:
- Учитель і воїн: як Василь Федорчук зі «Сталевої Сотки» після фронту зустрівся з учнями
- Подружжя виховує сімох дітей: прикордонник з Волині після ротації на фронті взяв церковний шлюб із дружиною