«Міг не йти на війну, але не залишився осторонь». Історія 33-річного Героя з Волині

Спогадами про мужнього Героя поділилася Катерина Мокренко на сторінці «Волонтерська допомога Любомль Волинь» у фейсбуці.

У Героя залишилася матір, молода дружина, маленька донечка та сестра.

«Знаєте, що вміщають в собі слова: «знову гірка втрата»??? Це значить, що знову молода, красива жінка одягає чорну хустку... Одягає не з власної волі, а тому що Коханого більше немає… Її Коханого, смислу життя, щастя, опори і захисту більше немає… І маленька донечка вже ніколи не побачить, не обійме за шию татка…. І матусю більше ніколи не візьме за руку, не обійме міцно син… А знаєте, що вміщають в собі слова: «знову у скорботі»? Це означає, що молода вдова, мама, сестра,ще не скоро зможе прийняти, змиритися, навчитися жити без нього - такого дорогого та рідного…», - йдеться у дописі.

За словами його друзів, Богдан був добрим, щирим, справедливим, завжди готовий допомогти.

«Був… Як не хочеться вживати це слово… Коли почалася війна, просто не зміг залишитися осторонь і робити вигляд, наче його це не стосується. Хоч і мав можливість - мама хворіє. Та Богдан свідомо зробив свій вибір і пішов нас захищати. Бо він Справжній. Так, ми знову у скорботі… Бо то так болить, що бракує повітря, щоб вдихнути той увесь біль…. Запамʼятайте Його таким - молодим, красивим, назавжди 33…», - пишуть про нашого Героя.

Просять помолитися за маму, дружину, донечку, сестру. Їм зараз невимовно боляче та важко.

Читайте також:

• Не сказав, що воює у Запорізькій області: рідним 25-річного командира взводу з Волині вручили його посмертну нагороду
• «Коли труну внесли до хати, усі побачили, як по щоці сина покотилася сльоза»: на Волині відкрили меморіальну дошку 5 Героям
• «Золоті ручки пішли на небеса»: спогади про загиблого Героя з Волині
• «Маленька донечка, яку так чекали, залишилася без татуся»: на Волині попрощалися із загиблим бійцем Віктором Самолюком