«Коли труну внесли до хати, усі побачили, як по щоці сина покотилася сльоза»: на Волині відкрили меморіальну дошку 5 Героям

На фасаді ліцею №5 імені Анатолія Кореневського Володимирської громади додалось меморіальних дощок на честь полеглих за Україну випускників.

Поруч із Дмитром Головіним, який загинув 9 років тому, тепер навіки закарбовані імена Андрія Нікончука, Андрія Рудакова, Євгена Ворошика, Віктора Музичука та Павла Плісака. Про це пише Твій Володимир.

Андрій Нікончук загинув 24 лютого 2022 року в складі зенітно-ракетного підрозділу, який захищав Київську ГЕС від нальотів російської авіації та ракетних ударів, коли одна з крилатих ракет Збройних сил Російської Федерації, випущена з території Республіки Білорусь, вибухнула на позиції зенітників.

Павло Плісак дуже чекав на свій день народження, який збирався відсвяткувати вдома у колі рідних та близьких. А ще мріяв вступити до військового закладу, щоб стати офіцером. На жаль, ворожий снаряд обірвав життя завжди позитивного та відважного воїна Павла Плісака з позивним «Паштет». І вітати з двадцятип’ятиріччям рідні та друзі прийшли на могилу.

Старший сержант в/ч А-2892 Андрій Рудаков із позивним «Рудік» загинув 24 березня 2022 року під час виконання бойового завдання рівно за місяць після повномасштабного вторгнення. Його тіло до того, як знайти останній спочинок, було тричі перепоховане.

29-річний старший сержант Євген Ворошик обіймав посаду командира відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки. До останнього подиху мужньо захищав рідну землю від посягань ворога.

Сержант командир взводу 14 ОМБР імені князя Романа Великого Віктор Музичук у мирному житті працював учителем історії у Володимирському ліцеї «Центр освіти» Волинської обласної ради. Добрий, щирий, принциповий, таким його запам’ятали друзі і колеги. Коли внесли домовину у хату, усі, хто прийшов віддати останню шану Віктору, стали свідками того, як по його щоці покотилася сльоза.

Ці імена закарбовані не лише в новітній історії, на меморіальних дошках та книгах пам'яті, а і в наших серцях, адже завдяки полеглим Героям ми продовжуємо жити та боротись за свободу та незалежність України.