«Коли прилетіла ракета, всі залишилися живі, тільки не він...»: спогади рідних про полеглого багатодітного воїна з Волині

«Коли прилетіла ракета, всі залишилися живі, тільки не він...»: спогади рідних про полеглого багатодітного воїна з Волині

Днями у Луцьку дружина Людмила та донька Дарина отримали нагороду, якою керівництво 14-ї бригади відзначило посмертно їхнього рідного Юрія Ліщука. Він загинув у травні 2022 року.

Юрій Ліщук із села Старі Кошари Люблинецької громади пішов на війну в перший день, навіть не маючи військового квитка, передають Волинські новини з посиланням на сюжет «12 Каналу».

«24 лютого, коли все почалося, ми їхали на роботу разом. І він, навіть не задумуючись, пішов. Його військовий квиток був удома. Він сказав, щоб його передали. Він відразу пішов у військкомат», – пригадала Людмила.

25 лютого чоловік вирушив на фронт. Спочатку Житомир, потім Київ, Миколаїв, Херсон і останній Харків. У селі Краснопавлівка на Харківщині Юрій Ліщук загинув 11 травня, коли залишився на позиції ремонтувати автомобіль.

«Він ішов ставити чайник і телефон на зарядку. Хлопці стояли біля машини. І прилетіла збоку ракета. Будівля завалилася. Всі залишилися живі, тільки не він», – сказала Людмила.

Вона зізналася: коли чоловік був на війні, по відеозв’язку говорили рідко, бо Людмила не могла стримати сліз:

«Він не любив, як я плакала. Він по відеозв’язку ніколи не дзвонив. Якщо і дзвонив, я відразу починала плакати… «Ти заспокоїшся, і я передзвоню», – отак говорив. Я знала, що мені плакати не можна, бо він не буде зі мною говорити».

Тому по відеозв’язку чоловіка більше бачили діти. Їх у Людмили та Юрія – троє.

«Уперше я побачила тата, як після початку війни минув місяць. Я стримала сльози. Але як тільки ми поговорили і я поклала телефон, почала плакати. Я побачила, наскільки тато змінився, наскільки він був змучений, виснажений. Я знала, що він дуже сумує за нами. Я знала, що він хоче додому. Ми ніколи з татом так надовго не розлучалися», – пригадала донька Дарина.

Нагадаємо, 20 лютого нагороди Князівський хрест Героя «Навіки у строю» отримали понад 100 рідних полеглих на війні воїнів 14-ї бригади.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Хотів бачити, як будуть зростати онуки, але загинув на війні: захиснику з Волині просять присвоїти звання Героя України

Хотів бачити, як будуть зростати онуки, але загинув на війні: захиснику з Волині просять присвоїти звання Героя України

«Наче відчував, що його скоро не буде»: захисник з Волині помер внаслідок смертельного поранення
історії війни

«Наче відчував, що його скоро не буде»: захисник з Волині помер внаслідок смертельного поранення

П'ять днів не дожив до 35-річчя: захиснику з Волині просять присвоїти державну нагороду

П'ять днів не дожив до 35-річчя: захиснику з Волині просять присвоїти державну нагороду

З 2014 року боронив Україну і мріяв визволити Крим: історія Героя з Волині

З 2014 року боронив Україну і мріяв визволити Крим: історія Героя з Волині

Загинув із сусідом з різницею в один день: історія Героя Анатолія Колошви з Волині

Загинув із сусідом з різницею в один день: історія Героя Анатолія Колошви з Волині

Написав дружині «люблю вас» і пішов у бій, з якого не повернувся: історія Героя з Волині

Написав дружині «люблю вас» і пішов у бій, з якого не повернувся: історія Героя з Волині

Зміг двічі вийти з полону, вижити в авто після вибуху, протриматися кілька днів без води і їжі в оточенні: спогади про Героя з Волині Івана Войчука
історії війни

Зміг двічі вийти з полону, вижити в авто після вибуху, протриматися кілька днів без води і їжі в оточенні: спогади про Героя з Волині Івана Войчука

Передчував, що не повернеться: спогади про Героя Анатолія Семенюка з Волині

Передчував, що не повернеться: спогади про Героя Анатолія Семенюка з Волині

«Повернуся додому, зробимо весілля»: спогади про 20-річного Героя з Волині

«Повернуся додому, зробимо весілля»: спогади про 20-річного Героя з Волині