«Микола є моєю гордістю, моїм Героєм та коханим. Він був неймовірним»: захиснику з Луцька назавжди 28

Молодший сержант Микола Мялковський, позивний Мика, загинув 4 грудня 2023 року в селі Торське на Донеччині. Микола Мялковський - син відомої луцької художниці Тетяни Мялковської. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок атаки російського дрона. Воїну назавжди 28.

Микола народився в місті Луцьк Волинської області. Навчався у школі №1 та в Бучацькому ліцеї імені святого Йосафата. Потім здобув вищу освіту в НУ «Острозька академія» за спеціальністю «Культурологія». Спогади про Героя опублікували на платформі історій про загиблих захисників та захисниць України Меморіал героїв.

Нагадаємо, у Луцьку вулицю Крилова перейменували на честь загиблого Героя Миколи Мялковського.

Навчався в Люблінському католицькому університеті, а за програмою обміну – в Левенському католицькому університеті (Бельгія). Оселився в Польщі. Працював у департаменті стратегії та підприємництва мерії міста Люблін та відповідав за проєкти, пов'язані з академічною співпрацею. Був багатогранною людиною. Малював разом з мамою-художницею Тетяною Мялковською, займався спортом, грав на скрипці та співав у церковному хорі. Був Членом громади УМХ та активним християнським діячем.Після повномасштабного вторгнення окупантів чоловік повернувся на Батьківщину та долучився до лав захисників. Служив у 100-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був оператором та інструктором БПЛА в 54-му батальйоні.

За час служби військовий був нагороджений медаллю «За військову доблесть» та посмертно – відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

«Микола є моєю гордістю, моїм Героєм та коханим. Він був неймовірним. Я безмежно завжди пишалась ним. Він у перший день повномасштабного вторгнення написав заяву на звільнення в мерії Любліна, аби стати на захист рідних і держави. Я завжди пишалась його відвагою, хоробрістю та мужністю. Його красою й добротою. Він є справжнім прикладом для мене та усіх нас. І я завжди тягнулась за ним. Весь свій вільний час він присвячував удосконаленню навичок роботи з дронами. Читав, розвивався та готувався до оборони наших територій. Микола – цвіт нашої нації. Тепер він навіки з нами, в наших серцях і пам'яті. Я щиро вірю, що за спиною у мене – його купол захисту та світла, який буде супроводжувати мене все життя», – розповіла його кохана Анастасія Ящук.

Поховали Героя на Алеї Слави цвинтаря в селі Гаразджа Луцького району.

Вдома на Миколу чекали батьки, кохана дівчина, рідні та друзі.

Читайте також: