Мріяв після закінчення війни поїхати до Японії: історія 25-річного полеглого азовця з Волині

Про нього розповіли на платформі  «Меморіал».

Максим виріс на Волині. Закінчив Луцьку школу №5. Потім навчався у Рівненському політехнічному університеті, згодом перевівся до Луцького національного технічного університету, але навчання не закінчив. У цивільному житті працював барменом. Любив свою роботу і був дуже відповідальним. Захоплювався історією самураїв. Мріяв після війни відвідати Японію, тому й обрав собі такий позивний.

Навесні 2023 року чоловік долучився до лав Національної гвардії України. Службу проходив у 12-ій бригаді спеціального призначення «Азов». Був стрільцем-марксменом.

«Максим був дуже унікальною людиною. Ерудований, мав математичні здібності. Його дуже поважали і цінували люди, які його оточували. Коли почалася повномасштабна війна, почав займатися фізичною підготовкою. Мені сказав: «Мамо, я обираю шлях воїна». На моє прохання не робити цього, відповів: «Я не можу сидіти, коли вбивають і ґвалтують жінок і дітей». Спочатку добровольцем записався до НГУ, потім пройшов складний етап рекрута в підрозділ «Азов». Максим був справжнім патріотом. Дуже тяжко переносив загибель побратимів. Знаю, що допомагав матеріально їхнім сім’ям. Його теж любили і поважали побратими», – розповіла мама загиблого Віра Олександрівна.

Поховали «азовця» в селі Зміїнець на Волині, де він жив.

У Максима залишилися батьки, брат та кохана дівчина.

Читайте також:

• «Спішив жити»: молодий волинянин загинув у другий день повномасштабного вторгнення
• Дружина лишилася сама з трьома дітьми: історія Героя з Волині