На городі, в квітнику - чистота, хата як музей: тьотя Оля з Веселого поділилася стародавнім рецептом сільської паски

«Волинській службі новин» вдалося поспілкуватися з Ольгою Феодосіївною, розпитати  про її  власний рецепт смачної паски

Ольга Подвернюк народилася 18 квітня 1941 року. Її мати померла рано, в родині залишилося п’ятеро сиріт. Батько одружився з вдовою із сусіднього села Буяни. Дитинство припало на роки війни та повоєнної розрухи.  Вона добре пам’ятає німецьку окупацію і голод.

Тому під час повномасштабного вторгнення спекла понад 90 буханців хліба для українських захисників на передову. Бо її зять теж  захищає свою країну на фронті.

Все життя жінка важко працювала. 28 років трудилась  прибиральницею в будинку культури. Паралельно мала ланку в колгоспі. Потім була кухарем у дитячому садочку. Звідти пішла на пенсію. Коли працювала кухарем, то пекла печиво-жайворонки та пиріжки для онуків і їхніх однокласників і з ними приходила до школи.

 Для всіх рідних та знайомих пекла хліб на весілля. Бо з 17 років пече хліб сама, з того часу, коли вийшла заміж та пішла у невістки.

Рідні кажуть, що бабуся Оля - віруюча людина. Кожного дня вона молиться, просить у Бога миру для України та здоров’я і щастя для своїх рідних. Перед тим, як почати пекти хліб, чи паску, теж просить  Божого благословення. Щотижня, протягом останніх 20 років готувала по 30 проскурок для церкви. У 1991 - 1992 роках допомагала відновлювати сільський храм після радянського занепаду, в якому довгий час співала в хорі.

 Пані Ольга має велику родину: п’ятеро онуків та семеро правнуків. Живе сама. Каже, що чоловік, якого не стало більше 20 років тому, був добрим господарем. У шлюбі народила двох синів, одного з яких втратила більше десяти років тому через хворобу.

Ольга Феодосіївна відома в селі активістка — виступала в аматорському колективі села Веселе. Допомагала шинкувати капусту, ліпити вареники, колядувала на свята, співала на зажинки й обжинки для односельчан.

«На городі чистота, в квітнику квітнуть квіти, хата, як в музеї, а вона сама - в фартушку і в хусточці. Ото наша тьотя Оля»,- розповідають про цю бабцю рідні.

До свята Ольга Феодосіївна поділилася своїм рецептом паски, яку вже пече багато років. Каже, що у неї рецепт простий та старий,  без дорогих складників, але їй та родині – подобається. Розповідає, що її паска –пухка і запашна і пече вона її по-колишньому

Рецепт паски

Інгредієнти:

• 2 літри молока;
• 30 яєць (15 цілих, 15 жовтків);
• 450 г масла; ванільний цукор;
• Харківське борошно. Даєте, скільки вбере тісто. Головне, щоб тісто не було густе і забите, радить бабця
• 200 грамі дріжджів;
• 3 півлітрові банки цукру в тісто та  2 столові ложки в дріжджі.

Розповідає, що інколи використовує ще й олію, виключно, для замісу.  Корицю, родзинки не добавляє, бо завжди, "як не мурахи, то діти повидирають". Каже, що цей  рецепт розрахований  на велику родину, але можна інгредієнти поділити на половину. Помадки бабця Оля не робить, бо хто у її часи таке робив..

Спосіб приготування

«Я все по-колишньому роблю, я не так роблю, як тепер господині печуть. Я так, по-старому і мені  все добре вдається. Але то таке.. Спочатку готую опару, як тепер це називають.  Дві пачечки дріжджів в молоці теплому розведу. Можу додати ще цукру ложечку-дві. З двох літрів молока лишаю пів літра для опари. Молоком тепленьким трошки цукор розведу, там у мене миска така є, і в ній опару готую. Всього,  роблю заміс на два літри молока, щоб всім святкової паски вистачило. Взяла, розчинила, і наша опара вже сходить. Зійшла вона. 

Тим часом все інше молоко що залишилося в каструлі, я беру і кип'ячу його. Відставляю, у нас кажуть, що паска на кип’яченому молоці  довго не черствіє. Господині говорять, що яйця і жовтки теж вже  з цукром запарюють гарячим молоком, щоб  здоба була свіжою і не черствіла. Я просто роблю, я так, по своєму. І добре вдається. Щодо яєць, то у мене тут своє. Я, зазвичай беру 15 цілих яєць до паски, ну і ще даю 15 жовтків. Половину тих, половину тих, добавляю цукор і добре розбиваю, роблю це руками, щоб цукор розчинився. Це наша здоба.

Миску ставлю на каструлю з теплою водою, щоб все тепле було, тепленькі наші продукти, тоді святкова здоба швидше сходить. Треба, щоб всі продукти постояли в хаті, були кімнатної температури, бо як холодне, то потрібно довго чекати, допоки тісто сходить.

Ось так  розіб'ю добре, з цукром, і тоді ще ванільки  всиплю,  трошки сольки, так, ось, дві щіпки.. А цукру всього три півлітрові слоїки даю. Знаєте, як  цукру я дам більше, то боюся, щоб тісто не впало. Бо і таке буває. Щодо масла, то на цю  кількість молока, я даю майже пів кілограма масла.  Якщо точніше, трошки менше, грам 400.  Теж маю міру, бо хочу, щоб паска гарна вдалася.

Мені завжди добре використовувати саме масло, але, повторюю, в міру. А от олію не даю. Хіба, часом  так  трохи  руки  змочую, щоб легше місити, бо ж вимішувати тісто потрібно довго, щоб від рук відставало. Так кажуть наші господині. Ось  замішую все, всі продукти додаю, і воно вже в мене сходить, стоїть в теплому місці. А  я за той час мажу каструльки смальцем, щоб все було готово. Смалець найкраще використовувати, тоді пасочки легше виймаються. Борошно використовую харківське, потрібно, щоб тісто було не густе, не забите борошном, головне, добре його вимісити, дати  вирости в теплі. Господині про це знають. Заповнювати формочки на третину, залишити, щоб підросли в них, змазати збитим жовток і тоді – в піч. Хай печуться»,- розповідає секрети сільської паски бабця Оля.

Читайте також:

• М’яка, пухка та смачна: рецепт паски від луцької фудблогерки
• Готуємось до Великодня: рецепт крафіна від луцької фудблогерки