На колінах обіймала домовину сина: спогади про Героя з Волині Валентина Гочачка

На колінах обіймала домовину сина: спогади про Героя з Волині Валентина Гочачка

Днями у Камені-Каширському проводжали в останню дорогу Гочачка Валентина Федоровича, життя якого трагічно і завчасно обірвалося у бою з окупантами на Харківщині. Йому назавжди буде 39. На жаль, він так і не встиг створити власної сім’ї, народити діточок.

Спогади про загиблого Героя опублікувала газета «Полісся».

Валентин змалку вирізнявся кмітливістю та гострим розумом, мав неабиякий хист до навчання. Тож не раз ставав призером та переможцем олімпіад, навіть всеукраїнських. А школу закінчив із золотою медаллю. Цікавився також технікою та конструюванням. Юнаком плекав надії про роботу на митниці, але рідні наполягли, що краще рухатися стопами мами – податися у медицину. Тож вступив у чи не найпрестижніший в Україні медичний університет імені О.О Богомольця. Мав стати стоматологом. Та, зрештою, у цій професії так себе й не реалізував.

Однак здобуті колись знання таки згодилися через літа. Рік тому Валентин вступив у лави ЗСУ. Пройшовши додатково курси тактичної медицини, став бойовим медиком у штурмовому підрозділі 48-ої бригади, де разом із посадовими обов’язками за ним закріпилося відповідне псевдо «Док».

На колінах обіймала домовину сина: спогади про Героя з Волині Валентина Гочачка

Розпочинав свою воєнну стежину із південного напрямку. Отримавши поранення й зазнавши тяжких травм в ділянці ключиці, впродовж місяця проходив лікування. Повернувся на службу вже у стрілецьку роту 112-ої окремої бригади територіальної оборони, яка перебувала на східному фронті. Тут медик став мінометником. 21 червня 2024-го боєць поліг смертю хоробрих на Харківщині.

«Він дуже любив свою рідню й був чесним з нами. Відкритий до розмов, розумний. Не віримо досі, що його вже немає. Він рідко виходив на зв’язок, по 20 днів не було змоги з ним поспілкуватися. Тож звикли, що це нормально, якщо його довго не чути. Здається, що завтра-післязавтра він нам все ж ще подзвонить…», – побивається молодша сестричка Наталія.

28 червня… Уривчасто заголосили увись про жалобу дзвони, аби весь Камінь-Каширський почув, що храм зустрічає загиблого в бою містянина й кличе усіх помолитися за упокій його душі. Вгорі пекло палюче сонце, а всередині на додачу припікало горе втрати та усвідомлення нескінченності жертв цієї війни…

У повітрі витала атмосферна задуха, душило щось у грудях і від почуття безпорадності проти несправедливості всесвіту. Жаль і смуток опустилися на плечі присутніх у церкві. Впала на коліна матуся й притулилась ніжно до домовини. Так годину навколішки і простояла всю панахиду: у думах говорила то з сином, то з Богом, щось пошепки примовляла, гладила закритий гріб, відтворюючи образ сина тільки в уяві. Наче ото не труну обіймала, а гойдала маленького Валіка, як колись, у колисці. Тільки тоді чекала перших слів свого первістка, а тепер слухала лиш його німе мовчання.

На колінах обіймала домовину сина: спогади про Героя з Волині Валентина Гочачка

Майже весь вік сама ростила двох діток, рано пішов у засвіти чоловік. Усяко було: і гордилася сином, і сердилась на якісь вчинки, і раділа за його досягнення, і плакала через негаразди. Але на серці, як і кожна ненька, лишила тільки добрі спомини. Для неї її дитина не мертва, а просто стала невидимою.

Кладовище аж мерехтіло сліпучим сяйвом надвечірньої пори. Несли Валентина до місця вічного спочинку алеєю поховань полеглих Героїв. Через монументи воїнів, що рівним рядом із честю зустрічали новопреставленого побратима, до нього пробивалися найяскравіші промені сонця. Це востаннє воно торкалося до нього. Віддало шану і через трохи згасло за обрієм.

Всього лиш кілька десятків земляків із багатотисячного міста прийшли виконати на похороні для свого захисника останній Гімн та відпустити його на небо у пострілах почесної варти. А усі, хто не прибув подякувати бійцеві, помоліться за нього хоч вдома.

На колінах обіймала домовину сина: спогади про Героя з Волині Валентина ГочачкаНа колінах обіймала домовину сина: спогади про Героя з Волині Валентина Гочачка

Можливо зацікавить

«Загинув виконуючи бойове завдання»: роковини смерті Героя Віталія Матвійчука з Волині

«Загинув виконуючи бойове завдання»: роковини смерті Героя Віталія Матвійчука з Волині

У громаді на Волині блискавка спричинила три пожежі
фото

У громаді на Волині блискавка спричинила три пожежі

Спогади про 23-річного Героя з Волині Артема Хартонюка
історії війни
фото

Зробив пропозицію коханій, але не встиг одружитися: після обміну на Волинь повернули тіло 23-річного Героя

Планував створити сім'ю, але так і не встиг: спогади про Героя з Волині, якому назавжди 42

Планував створити сім'ю, але так і не встиг: спогади про Героя з Волині, якому назавжди 42

Спогади про загиблого військового з Волині Андрія Ткача
історії війни

Намагався зупинити кровотечу на нозі, а смерть наздогнала його осколком у голову: Герой з Волині поліг смертю хоробрих на Донеччині

Єдиний син у подружжя педагогів: спогади про загиблого бойового медика з Волині

Єдиний син у подружжя педагогів: спогади про загиблого бойового медика з Волині

Героя з Волині посмертно нагородили медаллю

Героя з Волині посмертно нагородили медаллю

У Луцьку попрощаються із загиблим Героєм Юрієм Футалою

У Луцьку попрощаються із загиблим Героєм Юрієм Футалою

Загинув за кілька днів до 31-річчя: спогади про молодого Героя з Волині
історії війни

Загинув за кілька днів до 31-річчя: спогади про молодого Героя з Волині