«На один з матчів до мене приїжджали друзі з Волині»: відомий ексгравець збірної України розповів про про Євро-2012

Євро-2012 – історичне для українського футболу. Збірна України не тільки дебютувала на чемпіонатах Європи, але й грала на домашньому турнірі. Наша країна приймала Євро разом з Польщею. Матчі першості проходили у Києві, Львові, Харкові та мирному українському Донецьку. Фінал Євро приймав НСК «Олімпійський», пише Tribuna.com.

«Воронін сказав Шевченку, що йому треба повертатися назад в «Мілан»

«Можливо, трохи більше нервували перед початком змагань, бо це домашнє Євро. Але загалом нічого незвичайного у підготовці до чемпіонату не було, – розповідає Тарас. Коли мені кажуть: «Згадай свій найбільш пам’ятний матч», то завжди якраз згадується гра зі шведами.

Коли ми вийшли на поле, то атмосфера на «Олімпійському» була неймовірна. Переповнений стадіон, домашнє Євро, вся арена співає гімн України. Раніше ж так не співали – хіба у Львові. Атмосфера була дуже класна.

Після матчу всі були щасливі і задоволені. Пам’ятаю, що Воронін сказав Шевченку, що йому треба повертатися назад в «Мілан» і відновлювати кар’єру в Європі».

«Казали арбітру, щоб закінчував матч. Після зливи м’яч взагалі не котився»

Наступні два матчі групового етапу команда грала в Донецьку. Зустріч з Францією зупиняли через сильну зливу. Дощ йшов ще до початку гри, однак через декілька хвилин після стартового свистка посилився настільки, що арбітр вирішив зупинити гру. Відновили її лише через 58 хвилин.

«Казали арбітру Бйорну Куйперсу: «Давай, закінчуй матч». З тією зливою м’яч взагалі не котився. Калюжі стояли на полі, все плавало. Думали, що гру взагалі перенесуть на наступний день. Але якість поля на «Донбас Арені» була дуже високою – за 20 хвилин газон вже був у гарному стані. Якісний дренаж і вся вода пішла.

Хоча ми всі сумнівалися, що буде шанс дограти. Коли йшли з поля, то там стояли великі калюжі, і злива продовжувалася», – згадує Тарас.

На мокрому газоні і після тривалої перерви команда Лорана Блана здолала господарів Євро з рахунком 2:0 – по м’ячу забили Жеремі Менез та Йоан Кабай.

«Образа на Кашшаї залишилася»

Далі на українців чекала зустріч з Англією. У драматичному матчі виграла команда Роя Ходжсона – 1:0. Все вирішив єдиний легальний гол Вейна Руні. Але та гра більше запам’яталася скандалом – угорська бригада арбітрів на чолі з Віктором Кашшаї не зарахувала гол Марко Девича, який перетнув лінію воріт.

Українці досі зляться на Кашшаї за це. Хоча момент там був складним. Ми вже писали про те, що арбітри помилилися, коли не зафіксували офсайд в Артема Мілевського. Він перебував у положенні поза грою в момент передачі.

Дайте Кашшаї спокій. ВАР не зарахував би гол Девіча англійцям – у Мілевського був офсайд

Ось що про це каже Тарас Михалик.

«Офсайд фіксує не головний арбітр, а боковий, але він так само міг підказати, перетнув м’яч лінію чи ні. Не знаю, як було насправді, але мені здається, що головний арбітр, можливо, не зовсім хотів бачити гол. Але це вже історія.

Зараз би вже переглядали ВАР. Можливо, побачили б гол, а перед тим помітили б офсайд. Зараз складно говорити, що могло б бути. Але на той момент всі були розчаровані – це 100%. Гра могла б перевернутися на 180 градусів, якби гол Девича зарахували.

Якщо чесно, то образа на Кашшаї залишилася», – сміється Михалик.

«Атмосфера на іграх в Донецьку була класна»

В Донецька була репутація не надто фартового міста для збірної України. Про це активно говорили у футбольному ком’юніті і навіть називали це прокляттям «Донбас Арени». Тут збірна України програла грекам плей-оф за вихід на ЧС-2010. Так само не змогла виграти в матчах Євро-2012.

Михалик не згоден з цим твердженням.

«Донбас Арена» – класний стадіон. Були моменти, коли казали, що треба більше у Львові грати. Вважаю, що це все розмови. Грати треба скрізь. Згадайте, яка в нас була група – Англія, Франція. Це дві серйозні команди, з якими було важко. Хоча з англійцями в нас були всі шанси на перемогу, якби той злощасний гол нам зарахували. Все могло б тоді бути по-іншому.

Ми жили на базі донецького «Металурга». Ще раз підкреслю, що «Донбас Арена» дуже крутий стадіон. Потрібно було виходили, грати і вигравати, а не думати фартова арена чи ще щось. Хоча у футболі фактор фарту ніхто не забирає – 100%, що таке є. Але у першу чергу все залежить від футболістів, команди і тренерів.

Атмосфера на іграх в Донецьку була класна. На один з матчів до мене приїжджали друзі з Волині. Справді, підтримка в нас була дуже крута – повний стадіон, так само вболівальники співали гімн України і розмахували синьо-жовтими прапорами.

Просто матч на «Олімпійському» був нашим дебютом на Євро, для мене ця арена рідніша, вона вміщує більше вболівальників, тому ця гра так запам’яталася. Але що в Києві, що в Донецьку атмосфера була досить крута. Люди з українськими прапорами так само співали і підтримували нас. В цьому плані все було досить круто».

«Запам’яталося, як вмикали на колонці пісню «За Блохина»

На своєму дебютному Євро збірна України не змогла вийти з групи – команда Блохіна фінішувала на третьому місці. Скандал з Кашшаї ще довго резонував у суспільстві. Весь гнів і шквал критики дістався йому.

Навіть конфлікт Блохіна з журналістом LB.ua Євгеном Швецем не зміг його перевершити. Після Англії репортер запитав, чому збірна була «мертвою» проти «дерев'яних» англійців. Тренер запропонував журналісту «вийти і поговорити по-чоловічому». Ух і гаряче там було.

А ще ходили розмови, що частина гравців образилася на тренера – мовляв, він знав, що очолить «Динамо», і ставив у склад динамівців, а футболістам «Шахтаря» не давав грати.

«Мені зараз не коректно це коментувати, бо я був футболістом «Динамо». Але я такого не помітив. Тренер вибирає гравців під свій футбол, а не за клубним принципом.

Мене поставили на два матчі – я зіграв. Третій не поставили – на моїй позиції грав Ярік Ракицький. Я сидів на лавці запасних і переживав за команду. В будь-який момент був готовий вийти на поле, якщо буде така потреба.

Команда – це не 11 гравців, я вся заявка. Зрозуміло, що всі хочуть грати і всім це приємно. Вважаю, що команда має бути єдиною і одним цілим.

Якщо загалом говорити про Євро, то ми гарно почали, коли вирвали перемогу у Швеції. Шева, тобто вже Андрій Миколайович, забив два м’ячі.

Шкода, що на домашньому Євро не змогли вийти з групи. Десь в останньому матчі нам трохи майстерності чи футбольного фарту не вистачило. Можливо, всього разом».

В цьому тексті точно має бути історія про Блохіна. Олег Володимирович провів з командою успішний ЧС-2006 в Німеччині. Повторити результат на Євро-2012 не вдалося.

«Про Блохіна історій було багато. Запам’яталося, як вмикали на колонці пісню «За Блохина». Не пам’ятаю точно, хто з гравців це робив, а брехати не хочу. Виходило так, що Олег Володимирович якраз заходить в роздягальню під музичку.

В Києві цього не пригадую, а в Донецьку точно таке робили. Він зайшов, посміхнувся і пішов далі. Акцент на цьому ніякий не робив».

«Хтось з хлопців каже: «Прикиньте, якщо Янукович спіткнеться об м’яч, впаде і розіб’є собі голову»

Перед Євро з командою зустрівся тодішній президент України Віктор Янукович. 22-річні на той момент Коноплянка і Ярмоленко виявилися ще тими жартівниками – шкода їхній пранк не вдався.

«Є одна нефутбольна історія з того Євро. До нас на динамівську базу приїхав гарант країни на той момент Янукович. Він хотів зустрітися з командою перед чемпіонатом. Зустріч проходила на тренувальному полі. В нас була розминка з м’ячами поки ми його чекали.

Ярмоленко з Коноплянкою хотіли прокинути йому м’яч між ніг, коли він буде йти. І хтось з хлопців каже: «Прикиньте, якщо він спіткнеться об м’яч, впаде і розіб’є собі голову».

Янукович просто приїхав, зустрівся з нами, сказав якісь напутні слова, зробив спільне фото. Нічого особливого. Просто запам’яталася ця історія, коли Жека і Андрюха на спір хотіли прокинути йому м’яч. А він просто пройшов. Може було б краще, якби десь добре так спотикнувся».

«Давайте вже дочекаємося Євро і тоді будемо робити якісь висновки»

Зовсім скоро збірна України напише свою нову історію – цього разу на Євро-2024. Тарас захищає команду від хейту за результати в товариських матчах.

«Всі чекаємо гарного виступу в Німеччині. Зараз так з критикою накинулися на збірну після поляків. Але я вважаю, що все правильно. Він дивиться і дає шанс себе всім показати. В матчі з Молдовою вже, мабуть, буде награвати склад на Євро (розмова відбулася до цієї зустрічі – прим. Tribuna.com). Це моя суб’єктивна думка така.

Можливо, добре, що все так склалося. А то команду вже мало не записали в переможці Євро. Мовляв, у нас така супер збірна грає, всі закордоном виступають. В інших збірних також є сильні футболісти.

Вважаю, що в нас гарна збірна і тренер. Команда показує непоганий футбол. Критикують, що з поляками щось не вийшло, а з німцями сиділи в захисті. Давайте вже дочекаємося Євро і тоді будемо робити якісь висновки. За потенціалом, футболістам та тренерському складу в нас досить все потужно. Тому я б зараз голову попелом не посипав.

Для цього і потрібні товариські матчі, щоб щось дивитися і награвати. Давати шанс показати себе футболістам, які менше грають. Тому я нічого страшного не бачу».

Довідково: Тарас Михалик народився у Любешові, що на Волині. Він виступав за київський «ЦСКА», ужгородське «Закарпаття» та київське «Динамо». У 2013 році став гравцем російського «Локомотиву», за який виступав до 2019 року. Після цього повернувся до України – став гравцем луцької «Волині, де після закінчення професійної кар'єри й почав працювати тренером.

Читайте також:

• 19-річний лучанин підписав новий контракт з англійським футбольним клубом
• Став бронзовим призером чемпіонату України: футболіст з Волині подорожчав на трансферному ринку
• Євро-2024: календар матчів збірної України