Смертельні розваги на даху потяга: чому підлітки ризикують життям та як вберегти дитину?

Журналісти ВСН звернулися до кризової психологині з Луцька Лєни Шторм, аби дізнатися, чому підлітки ризикують життям через розваги та як батьки можуть запобігти трагедіям.

Нагадаємо, 9 березня в Одесі двоє підлітків віком 13 та 16 років залізли на вантажний вагон потяга: один загинув на місці, а інший помер у лікарні; у грудні 2024 року смертельні розваги забрали життя двох підлітків віком 14 і 15 років, які вилізли на дах вантажного потяга на Рівненщині. Також у Львові загинула 11-річна дівчинка, яка робила селфі на вагоні поїзда.

«Зачепінг – небезпечне хобі, практикуючи яке діти смертельно ризикують. Нещодавно новинні ресурси облетів черговий летальний випадок. Батьки та педагоги підлітків б’ють на сполох.

Водночас, як фахівчиня, помічаю те, що часто суспільне реагування на різні небезпечні явища відбувається за так званим принципом «гасіння пожеж». Це означає, що поширюється якась негативна тенденція, а суспільство намагається мінімізувати її наслідки, а не причини».

Психологиня зазначила, що якщо говорити про причини, то тут може виникнути низка питань, які є навіть філософськими та екзистенційними. Ключове з них – чому підлітки готові заради миттєвої слави в соціальних мережах ризикувати життям та наражати себе на ризик каліцтва чи смерті в муках? І якщо ми подивимося на це саме з такого боку, то зможемо побачити, які потреби діти намагаються закрити в такий спосіб. А це:

• визнання та схвалення;
• культивування образу сміливості та безстрашності;
• отримання гострих вражень та емоцій;
• подолання власних страхів та бар’єрів;
• прагнення до винятковості та захоплення.

Відтак, коли батьки та система освіти комунікують з дитиною про небезпеку зачепінгу, важливо не просто говорити про небезпеку. Майже кожен, хто цим займається та йшов не випадково і не за компанію, добре знає про ризики, однак сподівається, що саме його це омине.

«У комплексі з профілактичними бесідами стосовно ризиків потрібно також говорити про ті перелічені потреби, які дитина намагається задовольнити за допомогою небезпечного хобі. І обов’язково – давати альтернативу, обговорюючи те, як можна задовольнити усі ці потреби в безпечний та адекватний спосіб. Тут вже йдеться про зону відповідальності дорослих – починаючи з батьків та закінчуючи системою освіти.

Лєна Шторм вважає тренди на подібні хобі свідченням того, як мало у суспільстві культивується здорової безумовної любові та самоцінності – коли людина цінна та вагома вже самим фактом свого існування, а не тим, що вона здатна привертати до себе увагу в екстремально небезпечний спосіб.

«Тому важливо, щоб у вихованні підлітків саме ці акценти були первинними, а вже тоді їм говорили про все інше. Саме так ми зможемо впливати на причину проблематики поширення небезпечних хобі, а не відчайдушно боротимемося з наслідками, котрі часто є незворотними», - підсумувала психологиня».

Читайте також:

• Новий тренд серед дітей – «Гра в ТЦК»: що стоїть за цією забавою?
• Серія атак на ТЦК сколихнула Україну: чому суспільство розділилося?
• «Моя місія – допомогти, а не дружити з клієнтом проти світу»: інтервʼю з кризовою психологинею Лєною Шторм