«Навчити активно жити у нових умовах»: як на Волині допомагають переселенцям

Від забезпечення базових потреб до допомоги соціалізації

Минулого року в області працівники фонду розгорнули масштабну роботу: видавали допомогу новоприбулим ВПО, допомагали місцям масових поселень в організації й облаштуванні побуту для вимушених переселенців, видавали базові набори речей першої потреби: ковдри, одяг, взуття та інше.

У 2023 році фонд «Рокада» перейшов на новий рівень роботи з внутрішньо переміщеними особами. Тут уже на повну триває робота з втілення CCCМ кластеру, який передбачає координацію й управління місцями компактного проживання (МКП) переселенців.

 «Торік більшість благодійних і гуманітарних організацій надавали кризову допомогу. Коли людина втратила все, її забезпечували речами першої потреби. Зараз ми розуміємо, що люди вже трохи обжилися, вони вже живуть в громадах, нових людей прибуває менше. Частина вже повернулася додому. Чим важлива робота цього кластеру: йдеться про інтеграцію внутрішнього переміщених осіб в місцеві громади. Це перше наше завдання. Для роботи в цьому напрямку ми відібрали 16 поселень в області, де проживає сумарно понад 700 осіб. Це і малі поселення, де 25 осіб, і великі, де є 100 і більше людей», - розповідає регіональна координаторка благодійного фонду «Рокада» у Волинській області Ірина Корольчук.

Для участі в програмі місця поселень обирали, керуючись вимогами від ООН: кількість мешканців, наявність/відсутність інших донорів, де умови проживання воліють бажати кращо, пріоритетно комунальна або державна власність тощо. 

Покращити спільний побут

Перше, що пропонується в рамках СССМ кластеру - дрібні ремонти для тих місць, де живуть люди. Мова йде про ремонт місць загального користування: душові, туалети, кухня, а також йдеться про швидке реагування на заміну зламаних побутових речей, які зазнають постійної амортизації у звязку з масовістю їх використання. 

Для того, щоб оцінити потреби у фонді працює фахова інженерка. Вона обстежує ці місця масових поселень, спілкується з комендантами, з власниками, мешканцями, і таким чином визначають, які ремонтні роботи потрібно здійснити, враховуючи передовсім думку ВПО про задоволення їніх базових потреб. 

Велика частина шелтерів уже обстежена, складені дефектні акти. Наступний крок – затвердження дефектних актів, проведення закупівель та проведення самих ремонтів. 

«Ми вже зрозуміли, що одна з проблем всіх цих поселень – це пліснява, тому що приміщення не були розраховані на таку кількість людей, не передбачалась практично цілодобова робота пралень, тож вентиляція не справляється. Також ми розуміємо, що люди вже рік жили в цих МКП, там зносилися унітази, крани. 

До того ж варто враховувати, що у більшості поселень електрика або застаріла або не витримує через велику кількість увімкненої побутової техніки. Тому часто є потреба у заміні електропроводки. 

Також у нас на це є певна сума, яку нам виділяє ООН для роботи в межах цього кластера, і ми будемо в цьому напрямі працювати протягом року», - додає соціальна працівниця по роботі з громадами Олена Кузьмич.

Вчитися жити разом

Комфортне проживання – це не тільки відремонтована електропроводка чи знищена пліснява, але й міжособистісні відносини. Не всім легко звикнути жити в гуртожитках через свій досвід, риси характеру, виховання. Тож друга частина проєкту, який реалізовує «Рокада», стосується якраз таки правил умов проживання у шелтерах.

«Ми обговорюємо з людьми, які мешкають в МКП, правила проживання. Багато з тих, хто виїхав зі своїх домівок, не сподівався, що пробуде тут аж цілий рік. Вони всі з різних міст, з різними традиціями, темпераментом врешті-решт, тому потрібно спільно обговорювати правила проживання. Ми розуміємо, що в гуртожитку може бути одна людина, яка буде псувати життя всім мешканцям. І ми допомагаємо справитися з цим.

По суті, ми стаємо менторами між адміністрацією і переселенцями. Бо інколи переселенці бояться щось казати, боячись, що їх виженуть, а адміністрація іноді не бажає додаткового висвітлення якихось проблем. Ми пропонуємо їм низку тренінгів, зокрема про ненасильницьку комунікацію, конфліктологію, для того, щоб люди вміли домовлятися між собою», - каже працівниця фонду «Рокада» Тетяна Франчук.

Окрім тренінгів, на яких переселенцям допомагають уживатися один з одним, проводяться тренінги щодо медіаграмотності, планується навчання з мінної та пожежної безпеки, адже багато хто планує повернутися на деокуповані території і їм вкрай потрібні ці знання.

Також будуть проводитися тренінги, відповідно до запитів, яких очікують від ВПО та приймаючої сторони, до прикладу – щодо протидії кібербулінгу або ж різних інтернет-спільнот чи рухів чи інше. 

Ще запланували навчання з проєктного менеджменту, аби тим, хто бажає брати участь у грантових програмах, дати необхідні базові знання.  

Будуть навчати адміністрації поселень як відповідати мінімальним стандартам місць масового поселення переселенців, згідно з правилами ООН. Ці стандарти діють у всьому світі й сьогоднішнє завдання - їх контекстуалізувати в Україні, адже зрозуміло, що вони дуже універсальні й  не завжди відповідають українським реаліям.

«У майбутньому хотілося б повести захід для цих представників гуртожитків, зустріч офлайн і онлайн з обміном досвіду, тому що вони розкидані по області, а працюють уже понад рік. 

До речі, в нас є така опція, як психологічна підтримка тих, хто приймає переселенців. Тому що ми розуміємо, що це дуже важливо і це «гра в довгу», війна не закінчиться за тиждень чи місяць, тож, відповідно, ми маємо підтримувати, і переміщених осіб, і адміністрацію гуртожитків, з якими ми працюємо», - доповнює колегу Олена Кузьмич.

Шукати ініціативних

Також у рамках СССМ кластеру будуть реалізовувати й громадські проєкти. У результаті будуть створені спільні простори, якими зможуть користуватися і переселенці, і мешканці громад, у яких вони мешкають. Це може стати спільним майданчиком для реалізації заходів, вирішення різноманітних проблем тощо. 

«Це може бути спортивний чи дитячий майданчик. Але нам би хотілося, щоб це було щось небанальне, тому ми хочемо почути людей, запитати їхнє бачення. Уже на одній із зустрічей прозвучала ідея створити теплицю, щоб можна було там вирощувати для себе якість овочі, а у ветеринарному коледжі говорили про придбання якихось тварин. Ми будемо дивитися, що нам дозволяє бюджет. Є дуже цікаві ідеї, залишилося тільки втілити їх у життя. Головне - хочеться, щоб це були не нав’язані кимось проєкти, а щоб ініціатива йшла саме від людей. Тому, коли ми приїжджаємо, хочемо, щоб це був не наш монолог, а діалог», - додає соціальна працівниця по роботі з громадами Оксана Савчук.  

Однією з проблем для ВПО, зауважують в «Рокаді», є працевлаштування, тому що люди хочуть працювати, але вони живуть десь у віддалених поселеннях, звідки до більших населених пунктів треба їхати на роботу. А це – гроші. Тому в межах цих громадських проєктів, можливо, вдасться обладнати невеликі коворкінги для роботи онлайн.

Також СССМ кластер буде  підтримувати й громади, які прийняли в себе переселенців. До прикладу, якщо в громаді є ініціативна молодіжна рада, яка хоче реалізувати цікавий проєкт, до якого можуть бути залучені переселенці, фахівці фонду допоможуть оформити проєктну заявку або навчать як це робити. Також важливо розуміти, що потрібно разом шукати донорів та інші проєкти, аби реалізовувати в життя креативні проєкти.  Соціальні працівниці по роботі з громадами шукатимуть проєкти від інших донорів, які можна реалізувати не лише в МКП, але й громадах. 

«Якщо говорити про виклики, які постають перед нами, як СССМ-кластером, то ми розуміємо, що є велика маса дуже інертних людей і ми розуміємо, що їх дуже важко вмотивувати щось робити. На зустрічах дуже видно, хто включений в процес, хто мовчки сидить і киває, а хто подає креативні ідеї. Нам хочеться, щоб цей проєкт був не для нас, не для звіту, а для людей. Для багатьох переселенців такі можливості (тренінги, громадські проєкти, проєктний менеджмент) – в новинку, з чим вони не стикалися.

Ми прагнемо, щоб люди знайшли роботу, мали можливість самим орендувати житло. Ми хочемо допомогти людям соціалізуватися. Проте такий результат - це ідеальний ідеал. Ми розуміємо, що це виклик, що невідомо, чи все вдасться, але це не привід не робити нічого. Тому так багато залежить від людей, вони самі мають взяти себе в руки, можливо, з нашою допомогою, і витягнути себе з інертного стану», - розповідає Ірина Корольчук. 

Крім СССМ кластеру, фонд «Рокада» працює над ще одним напрямком - створення рад ВПО. Він запустився лише з березня, але вже є перші кроки.

 «Це має бути створений консультаційно-дорадчий орган, із залученням активістів, з числа вимушено переселених осіб, які займають активну позицію, включаються в життя громади. Туди мають входити представники від територіальної громади, голова або секретар, керівник з проєктної робити, також входитиме працівник соціальної сфери й безпосередньо представник «Рокади». Це досить масштабний проєкт. У березні вже створені дві ради ВПО - у Берестечківській та Голобській громадах, а також підписано угоди про співпрацю щодо роботи у цьому напрямку із сімома громадами. Ми хочемо, щоб це було не на папері, а справжні ініціативні ВПО», - розповідає Ірина Корольчук. 

До прикладу, одна з соціальних працівниць фонду – Олександра – теж переселенка, яка мешкає у Ковелі. Разом з однодумцями вони організували «Клуб незламності» для переселенців та їх дітей, де проводять зустрічі з цікавими людьми, тренінги, майстер-класи.

«Коли ми почали працювати над нашими проєктами цьогоріч, ми знайшли Сашу і запропонували їй долучитися до нас. Ми розуміємо, що є активні переселенці й через них можна активізовувати громаду», - додають працівники фонду. 

Читайте також: 

• «Ми мусимо доїхати. Нас там чекають»: як на Волині переселенцям отримати допомогу від ООН
• У Луцьку десятеро жінок розпочали навчання на курсах кондитерів за фінансування ООН
• В Україні запровадять додаткові виплати постраждалим через війну