«Найгірше — це сни. Часто сняться загиблі побратими»: ветеран з Луцького району розповів про шість років служби в ЗСУ

«Найгірше — це сни. Часто сняться загиблі побратими»: ветеран з Луцького району розповів про шість років служби в ЗСУ

44-річний Богдан Кравчук із Луцького району шість років служив в Збройних Силах України, спочатку у складі 14-ї бригади, а потім — у 100-й окремій механізованій бригаді. Після багатьох років служби Богдан звільнився з армії за сімейними обставинами, але спогади про війну не полишають його досі. Сьогодні Богдан продовжує лікуватися від травм і має бажання бути корисним своїм побратимам як військовий психолог.

Свою історію військовий розповів Суспільному.

"Найгірше — це сни. Часто сняться загиблі побратими. Я відправляв додому бійців, які загинули: частини тіл, рука, нога, голова. Найменше, що мені приходилось відправляти: це коли згорів наш танкіст і два фрагменти хребтової кістки в коробочці поїхали додому", — пригадує військовослужбовець.

Богдан Кравчук вісім років працював психологом в Держслужбі з надзвичайних ситуацій в області. У березні 2018 року чоловік вирішив іти до війська — підписав контракт зі Збройними Силами України. Волинянин потрапив у 14 окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого, служив на сході країни.

«Найгірше — це сни. Часто сняться загиблі побратими»: ветеран з Луцького району розповів про шість років служби в ЗСУ

"В нас хлопці один за одним дивилися й один одному допомагали, підтримували. Без цього ніяк. Коли ти знаходишся на сході, в тебе є два напрямки. Ти знаєш, що спереду в тебе противник, а ззаду в тебе є побратими. Або ти їх захищаєш, поки вони переводять дух або вони тебе захищають, поки ти переводиш дух", — говорить боєць.

У 2019 році через травми чоловік переніс дві операції й за станом здоров’я звільнився та служив у військкоматі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Богдан Кравчук потрапив у 50 батальйон 100 окремої механізованої бригади.

"Служба далася дуже важко і я думаю, що я такий не один. Багато хлопців не повернулися додому, — каже волинянин. — Я рахую себе взагалі щасливою людиною, що в мене ще є руки, ноги. А мої побратими лишилися в степах Луганщини, Донеччини, деяких з них навіть не змогли забрати".

Зараз Богдан Кравчук лікується після отриманих травм в обласному госпіталі ветеранів війни. Додає: після звільнення зі служби хоче бути корисним захисникам як військовий психолог.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

У Луцьку на автостанції військовий стріляв у пенсіонера: що відомо

У Луцьку на автостанції військовий стріляв у пенсіонера: що відомо

Зупинилося серце захисника з Луцького району Руслана Романюка

Зупинилося серце захисника з Луцького району Руслана Романюка

Життя обірвалося у дорозі: на Волині поховали Героя Олександра Барана

Життя обірвалося у дорозі: на Волині поховали Героя Олександра Барана

Був мінометником, а став юристом Князівської бригади: історія бійця 14 ОМБР
історії війни

Був мінометником, а став юристом бригади: історія бійця волинської 14 ОМБР

Мав важку долю, але велике добре серце: спогади про Героя з Волині Віктора Карпука
історії війни

Мав важку долю, але велике добре серце: спогади про Героя з Волині Віктора Карпука

Колишніх азовців не буває: спогади про бойові будні військового медика Леоніда Бахіна з Волині
історії війни

Колишніх азовців не буває: спогади про бойові будні військового медика Леоніда Бахіна з Волині

Танкова легенда Князівської бригади: воїн з Волині став повним кавалером ордена «За мужність»

Танкова легенда Князівської бригади: воїн з Волині став повним кавалером ордена «За мужність»

«Тато в пікселі»: історія офіцера з Князівської бригади, який понад 20 років служить у ЗСУ
фото

«Тато в пікселі»: історія офіцера з Князівської бригади, який понад 20 років служить у ЗСУ

Учитель, який став сапером: 59-річний волинянин навчає побратимів виживати й перемагати
відео

Учитель, який став сапером: 59-річний волинянин навчає побратимів виживати й перемагати