«Найважче – ліквідовувати наслідки ворожих ударів»: історія водія-рятувальника з Волині

«Найважче – ліквідовувати наслідки ворожих ударів»: історія водія-рятувальника з Волині

Понад десять років Олег Андрощук працює водієм у 5-й державній пожежно-рятувальній частині Нововолинська, щодня відповідаючи не лише за керування спецавтомобілем, а й за його справність та безперебійну подачу води під час пожеж. За плечима рятувальника — служба в армії та мобілізація на Донецький напрямок у 2014 році, а нині одними з найскладніших для нього залишаються виїзди після ворожих ударів.

Про службу, небезпечні виклики та родину, яка чекає Олега зі зміни, розповіли у Головному управлінні ДСНС України у Волинській області.

Майстер-сержант служби цивільного захист родом із Бортного. Після служби в армії у 2014 році був мобілізований на Донецький напрямок, повернувшись до мирного життя, вирішив пов’язати долю з ДСНС.

Обов’язки водія пожежного автомобіля значно ширші, ніж просто кермування. Олег відповідає за справність техніки, правильне розташування машини, роботу насоса, подачу води та вогнегасних речовин, а також підтримує зв'язок з колегами на місці пожежі.

Він повинен добре знати розташування пожежних гідрантів і водойм, у чому зараз допомагають цифрові довідники та планшети. Якщо вода вичерпується, водій повідомляє керівника гасіння для дозаправки або переходу на інше джерело.

За роки служби було чимало складних викликів, але саме війна стала для Олега головним випробуванням на міцність. 

«Найважче — ліквідовувати наслідки ворожих ударів, коли доводиться працювати під загрозою повторних обстрілів. Довелося також чергувати під час ворожих блек-аутів в пунктах обігріву в Києві минулої зими», — розповів рятувальник.

Сім’я з розумінням ставиться до ненормованого графіку Олега. Дружина вже звикла до раптових викликів, а 11-річний син щиро вболіває за батька та завжди хвилюється, коли той на зміні.

Олег переконаний, що зробив правильний життєвий вибір. Головне в цій справі — психологічна стійкість, підтримка колективу, який став як одна родина, та прагнення приносити користь людям.

Читайте також:

Можливо зацікавить

У Луцьку прощатимуться із двома захисниками Анатолієм Парфенюком та Олександром Кондращуком

У Луцьку прощатимуться із двома захисниками Анатолієм Парфенюком та Олександром Кондращуком

«Хочу жити й виховувати дітей»: волинянка збирає кошти на лікування раку молочної залози

«Хочу жити й виховувати дітей»: волинянка збирає кошти на лікування раку молочної залози

«Не знаю, чому перевищив швидість»: що у суді сказав студент, який на смерть збив 14-річного підлітка у Луцьку на Соборності
відео

«Не знаю, чому перевищив швидість»: що у суді сказав студент, який на смерть збив 14-річного підлітка у Луцьку на Соборності

Загинув понад 2 роки тому: «на щиті» до Луцька повертається захисник України Анатолій Парфенюк

Загинув понад 2 роки тому: «на щиті» до Луцька повертається захисник України Анатолій Парфенюк

Самотужки виховала й поставила на ноги шістьох дітей: волинянка відзначила 91-й день народження

Самотужки виховала й поставила на ноги шістьох дітей: волинянка відзначила 91-й день народження

Серце зупинилося у лікарні: на Волині провели в останню путь 33-річного ветерана війна Сергія Шведа
відео

Серце зупинилося у лікарні: на Волині провели в останню путь 33-річного ветерана війна Сергія Шведа

Волинянка Анастасія Алпєєва стала чемпіонкою світу з боротьби

Волинянка Анастасія Алпєєва стала чемпіонкою світу з боротьби

Літнє маловоддя досі дається взнаки: чи готова Волинь до дефіциту води?

Літнє маловоддя досі дається взнаки: чи готова Волинь до дефіциту води?

Проїхала 23 кілометри велосипедом через мінне поле: на Волинь евакуювалася жінка з окупованих Олешок

Подолала 23 км велосипедом через мінне поле: історія жінки, яка евакуювалася з окупованих Олешок на Волинь