Рятує тих, хто розміновує Україну: медик ДСНС із Волині розповів про роботу серед пожеж, мін і обстрілів

Історію медика, який нині знову перебуває на прифронтових територіях, розповіли у Головному управлінні ДСНС України у Волинській області.

У медичній службі волинських рятувальників Івана Жникіна знають як людину надійну та відповідальну. У Службі порятунку він з 2007 році, освіту здобув у Луцькому медичному училищі.

Коли російська агресія прийшла на українську землю, медик не залишився осторонь. У 2015 році Іван Жникін у складі зведеного загону ДСНС України вирушив у свою першу ротацію на Схід: забезпечував медичний супровід особового складу, працюючи у Сватовому та Краматорську. 

У 2024 році виконував завдання на Донеччині, а у 2025-му — на Харківщині, де здійснював медичний супровід піротехнічних розрахунків. 

«Під час лісових пожеж на лінії зіткнення переживав за хлопців найдужче, — пригадує Іван Жникін. — Спека, обстріли, а після них — суцільна стіна вогню. Хвойні ліси палали так, що звідти тікало все живе. Тільки сапери йшли назустріч небезпеці, а за ними — рятувальники».

За роки війни кардинально змінилася й сама медицина. Іван згадує, що у 2014–2015 роках українські фахівці ще не мали такого системного досвіду, а речі, які нині є базовими, тоді були новинкою, як-от турнікети, ізраїльські бандажі, оклюзійні пов’язки. 

«Війна навчила нас багато чому. Цей досвід дався дорогою ціною, але саме він зараз допомагає нам краще робити свою роботу й рятувати людей», — переконаний Іван Жникін.

У пункті постійної дислокації Іван працює в медико-санітарній частині ДСНС Волині. Тут він так само дбає про здоров'я особового складу, зокрема контролює безпеку та медичний стан рятувальників під час тренувань і чергувань.

Вдома Іван Жникін — турботливий батько та люблячий чоловік. У рідкісні хвилини відпочинку із задоволенням читає, обожнює книги Стівена Кінга за неповторний стиль, напругу та адреналін. З юнацьких років проніс захоплення настільним тенісом: дотепер регулярно представляє рятувальників на профільних змаганнях і незмінно виборює призові місця.

На запитання про свою найважливішу мрію відповідає без вагань:

«Мир. Заради наших дітей. Бо саме їм належить розбудовувати Україну в майбутньому».

Нині Іван Жникін знову перебуває на Сході, пліч-о-пліч із піротехніками. Каже, що літо тепер асоціюється у нього не з відпустками, а насамперед із густою курявою над прифронтовими дорогами.

Читайте також:

• «Хочу бачити, як ростуть мої сини»: історія захисника з Волині, який після важких поранень знову повернувся на фронт
• Ландшафтний дизайнер став сапером: історія захисника з Волині, який після поранення повернувся на війну
• «Дрон можна втратити, а життя побратима — ні»: оператор БпЛА з Волині розповів про службу, ризики та війну