Не дожив декілька тижнів до дня народження доньки: спогади про батька 3 дітей з Волині Сергія Веремія
Прикордонника Сергія Веремія з Волині мобілізували ще у березні, в Чернівецький прикордонний загін, а у вересні відправили в Краматорськ. Після ротації був у Харківській та Луганській областях. Загалом же воював у трьох.
У січні він востаннє вийшов на зв’язок, а вже наступного дня після танкового обстрілу його не стало. Чоловіка не врятувало навіть те, що перебував в окопі. Дружина лишилася сама з трьома дітьми. Про це йдеться у сюжеті 12 каналу.
Він мав приїхати наприкінці січня і встигнути привітати з Днем народження середню доньку Аню. Чекати лишалося менше місяця. Не встиг. 4 січня загинув.
У лютому Сергію Веремію посмертно присвоїли військове звання головний сержант.«Сказали, що вони були в окопі. Що стояв приблизно за 2 кілометри, можливо більше, танк. І просто пряме попадання. Тобто п'ять прильотів було, про які ніхто не чув», - розповідає вдова загиблого прикордонника Тетяна Веремій.
Його друг-односелець, який і розповів дружині про смерть чоловіка, довго не хотів вірити у загибель Сергія.
Татову нагороду пильно розглядає син Михайло й довго вдивляється в пам’ятний текст. А потім на погони. Каже, батько був і залишився для нього прикладом.«У той день один він загинув, п'ять хлопців мали контузію. З іншого підрозділу виїхала бригада швидкого реагування, але казали, що дуже довго не могли винести тіло», - каже жінка.
Тепер Сергій Веремій дивиться на своїх рідних із портрета на столі, біля нього лампадка і склянка з водою, накрита шматком хліба. Ще одна світлина, де Сергій із грибами. Дружина розповідає, що він був затятим грибником. Дістає альбоми, показує сімейні фотографії, з весілля, з присяги, коли його призвали молодим на службу. Вони разом прожили 17 років.
«Пам’ятаю, як вручали повістку, прийшли, потім пам’ятаю, як він їхав зранку: прийшов і сказав, що він їде, що він не знає, коли вже приїде. Ми ждали, що він приїде скоро, може, його відпустять через тиждень-два-місяць, думали, що швидше ця війна вже закінчиться, довго вона не протягне. Але...», - розповідає донька загиблого прикордонника Аліна Веремій.
Пані Тетяна лишилася з трьома дітьми. Волинський прикордонний загін обіцяє всіляко підтримувати родину й допомогти вирішити всі юридичні питання.
За 9 років війни на Волині поховали 12 прикордонників, 9-х із них - після повномасштабного вторгнення.
Читайте також:
- Хотів приїхати на день народження донечки, але повернувся у домовині: спогади про Героя з Луцька Вадима Гошка
- «Це син, який прийшов у цей світ янголом»: спогади про 20-річного Героя з Волині Михайла Волошука
- «Приходив у сні попрощатися»: спогади про Героя з Волині Віктора Соловка
Будь в курсі усіх новин
