«Немає ні слів, ні сліз»: у Луцькому районі дуже мало людей прийшли на прощання з Героєм

Про це волонтерка написала на своїй сторінці у фейсбуці.

«Це фото з сьогоднішнього похорону воїна, який віддав життя, щоб ми могли жити мирним життям. В мене немає ні слів, ні сліз», - йдеться у дописі.

Рожищанин Ігор Михайлович Боцько піднявся на захист України від російських загарбників ще у 2016-му, ставши контрактником Збройних сил України. Що довелося побачити і пережити йому за цей час, можемо лише здогадуватися, бо разом з побратимами з 14-ої ОМБ пройшов не одну «гарячу» точку. По закінченні контракту у 2020-му Ігор Боцько повернувся додому, у мирне життя. Та недовгим воно було. З початком повномасштабного вторгнення одним з перших Ігор Боцько знову був у строю, стримував ворога на Харківщині.

В одному із запеклих протистоянь Ігор Боцько зазнав важкого поранення, довго лікувався у шпиталях, хоч відновити підірване здоров'я було неможливо.

Життя Героя обірвалося у рідному місті під час відпустки. 

«Це приклад того, що війна для багатьох закінчилась, втомилися бідні. Війна триває для тих, чиї рідні, близькі знаходяться на полі бою», - пише Світлана Глинюк-Слюсар.

«Ходять одні і ті ж самі люди. В основному прихожани ПЦУ. Працівники держустанов приходять віддати останню шану Героям тільки тоді,коли робочі дні», - зазначила Інна Онисюк.

«Є такий вислів: «За військових забувають на другий день після війни». Ми переплюнули цей вислів, ми забуваємо за людей, які віддають найдорожче, вже під час війни. Не думайте, що вдасться відсторонитися від війни, чим більше суспільство буде відсторонюватися від сьогоднішньої ситуації, тим гірша ситуація буде тут, на сході. Тільки спільними зусиллями ми зможемо чогось добитись. Але на жаль багато людей в країні роблять вигляд ніби це їх не стосується. Я знаю що всі втомились, але щоб зробити сильну державу ми теж маємо бути сильними. І вірте в ЗСУ!», - додав Анатолій Валерійович Репш.

«Дуже прикро, що з кожною новою втратою кількість присутніх під час спільної молитви на площі не збільшується, а навпаки, зменшується. Невже звикаємо до смертей? Невже мовчить людська совість?! Не втрачаймо моральної відповідальності перед тими, хто тримає над нами небо!», - пишуть на сайті Рожищенської міськради.

Редакція видання ВСН висловлює щирі співчуття рідним загиблого! Вічна шана і слава нашому Герою!