Від випадкового захоплення до виставок у Європі: шлях писанкарки з Волині Оксани Білик

В інтерв’ю журналістам ВСН вона розповіла про свій шлях від першої спроби розпису до міжнародного визнання, секрети волинського орнаменту та чому не варто боятися зіпсувати своє перше пасхальне яйце.

Скільки років ви вже професійно створюєте писанки?

Понад 30 років займаюся цим ремеслом. У 1998 році вперше взяла участь зі студентами в конкурсі писанкарства, організованого обласним краєзнавчим музеєм. Отримала Диплом Модеста Левицького за відродження та розвиток писанкарства на Волині, допомогу дітям та молоді в оволодінні цим унікальним народним мистецтвом. З тих пір не припиняю писати писанки.

У вашій родині ні мама, ні бабуся не писали писанки — звідки з’явився інтерес до такої справи?

Подруга прийшла до мене, як до художника, з книжкою, де було пояснено як писати писанки. Сіли у мене, гукнули ще одну подругу, і почали. Не думала, що ті перші спроби перетворяться в захоплення всього життя. 

Потім у краєзнавчому музеї нагородили дипломом та сказали, що я використовую волинські мотиви у своїх роботах. Мабуть, воно проявилося десь підсвідомо, на генетичному рівні — може якийсь далекий предок писав. Після цього ще з більшим натхненням почала працювати. 

Де ви вчилися і хто був вашим першим вчителем, який показав основи?

У мене художньо-педагогічна освіта. Спостерігала за писанками інших на виставках в краєзнавчому музеї, спілкувалася зі старшими (сусідка писала). Пізніше брала участь у всеукраїнських виставках та ярмарках. А спілкування з відомими писанкарями України дозволили опанувати глибше процес створення писанки та познайомитись з нетрадиційними техніками оздоблення пасхальних яєць.

Ви викладаєте і ведете студію — чи складно сьогодні зацікавити молодь цим традиційним ремеслом?

Не складно, але це не масове захоплення. Постійно є 5-7 дітей, які впродовж навчання у коледжі відвідують заняття студії. Вони пишуть курсові, дипломні роботи по писанкарству. Їхні писанки виставляю разом з своїми на виставках.

Які головні кольори та орнаменти притаманні саме для нашої Волині? Що ви найчастіше використовуєте у своїх роботах та що вони означають?

Волинська писанка вирізняється своєю стриманістю та чіткою символікою. Якщо говорити про кольористику, то для нашого регіону характерне темне тло: чорне, темно-бордове або коричневе, а також насичений червоний колір. Сама композиція завжди пропорційна та симетрична.

Які техніки розпису ви використовуєте і чи є у вас авторські малюнки?

Крім традиційного розпису володію травленням, виконую дряпанки, пишу «вмиті писанки» - біле тло, використовую природні барвники.

З якими яйцями вам працювати найцікавіше?

Цікаво було з перепелиними, але важко, бо дрібний візерунок. Дуже подобається фактура яйця цесарки – міцна, «дзьобата» форма, матова поверхня. Ще подобається писати по темних курячих традиційним восковим розписом з протравленням, або з продряпуванням. Досвід роботи є з усіма яйцями. Страусине  — не гладенька поверхня, індичі — слабо беруться барвники, курячі домашні —  найменш проблемні.

Оскільки незабаром Великдень, чи є у вас особлива писанка, яку ви готуєте щороку особисто для себе?

Важко сказати. До кошика я завжди кладу власні писанки з «ружами» варені в цибулинні.

Яка доля ваших робіт, ви їх більше даруєте, продаєте чи готуєте для великих виставок? 

Зазвичай дарую. Двічі була на Ягелонській ярмарці — продавала. Декілька років тому німець Олександр з міста Цвікау купив у мене половину колекції.

Оскільки це місто є побратимом Володимира — співпраця продовжується. Цього року знову їду в Цвікау проводити майстер-класи з писанкарства. Пишу в основному для виставок, а скільки у мене писанок не знаю, не рахувала ніколи.

Що ви порадили б людям, які хочуть спробувати розписати свою першу писанку до прийдешнього Великодня?

Обов’язково спробувати! Ви не уявляєте, яке отримаєте задоволення в процесі зняття воску! Це часто спостерігаю на майстер-класах. Напишіть по сирому, відваріть в цибулинні – тепла, позитивна писанка займе почесне місце у великодньому кошику.

Читайте також:

• «Не ремесло, а мистецтво»: майстриня з Луцька Софія Пасюк створює унікальні дерев’яні іграшки
• «Папір, фарба і натхнення»: майстриня з Волині плете з паперової лози унікальні кошики
• «Лоза мене обрала сама»: інтерв’ю з майстринею з Луцька, яка відроджує давнє ремесло