М’які лавандові друзі: у Луцьку подружжя харків’ян шиє унікальні іграшки

Про зародження справи та її концепцію сім’я Жебків розповіла Суспільному.

Тетяна модельєр, а Олександр — психотерапевт, упродовж 15 років часто приїжджав до Луцька для викладання тренінгів, тому завів багато знайомих.

Свою спільну справу з виготовлення трикотажного одягу розгорнули у 2008 році. Зі слів Олександра Жебко, вони відкрили торгову марку, працювали на замовлення компаній. Виробляли футболки, спортивні светри, худі, брюки, вітровки, піжами, везли вироби на виставки. Та через повномасштабну війну довелося це покинути.

«Виїхали в першу неділю, коли почались обстріли, було дуже важко. Ми мали виробництво, прийшлось все закрити. Були ідеї релокації, але ми не залишали надії повернутися до себе до Харкова. Обладнання ми просто закрили, там був приліт на наше підприємство», — сказав Олександр Жебко.

Спочатку подружжя поїхало до Полтави, пізніше на Вінниччину, Тернопільщину, а згодом знайома з Луцька запросила в заміський будинок. У новому місті сім’я шукала місце для виробництва, почала налагоджували зв’язки та працювати з місцевим ринком.

«Оскільки так склалось, що ми жили серед лаванди, з’явились певні ідеї, пов’язані з психологією, війною, з трикотажними виробами, навичками, які були, і щоб це було корисним для людей. І з’явився проєкт «Іграшки з лаванди»«, — додав Олександр Жеребко.

Зараз він займається кроєм, прасуванням і пакуванням виробів, його дружина конструює майбутні іграшки. Тетяна Жеребко розповіла: вони співпрацюють з дизайнерами-ілюстраторами, у яких купують макети. У пошитті орієнтуються на натуральні органічні тканини, щоб покупцям було приємно торкатися іграшки.

Усередині неї поміщають мішечок з квіток лаванди, яка видає запах при стискуванні ляльки. У іграшках більшого розміру для саше пришивають окрему кишеню та кладуть у неї листівку.

«Зараз замовлень не дуже багато, тому в мене вистачає часу відшивати, розробляти й проєктувати. Для мене це не робочий проєкт, а частинка життя. Іграшки — частина нашої душі, якою ми ділимось, і вони приносять спокій», — зазначила майстриня.

Її чоловік додав: концепція іграшки – це органічне об’єднання трикотажу, малюнків, напрацювань з психології, філософії, ідеї спокою та ресурсу.

Читайте також:

• Волинянка створює унікальні букети-мистецтво, які вражають і смаком, і красою
• Як Катерина Іванюк з Волині перетворила любов до квітів на успішну справу
• «Папір, фарба і натхнення»: майстриня з Волині плете з паперової лози унікальні кошики