Як Катерина Іванюк з Волині перетворила любов до квітів на успішну справу

Катерина Іванюк із села Бірки перетворила любов до квітів на успішну справу, яку поєднує з роботою в освіті. Її подвір’я сьогодні вражає розмаїттям рослин і декоративних кущів, а замовлення надходять з усієї України.
Квіткову історію волинянки розповідає видання «Нове життя» – новини Любешівщини.
- Це було і з цікавості, і щоб підзаробити, – згадує жінка, тоді навіть не підозрюючи, що цей скромний крок стане поштовхом до великої та успішної справи.
Після одруження Катерина Василівна разом із чоловіком оселилися у тітки, яка з юності прищепила їй любов до квітів. Саме догляд за літньою жінкою та її рослинами став початком професійної квіткової історії нашої землячки.
Подвір’я тітки було наповнене квітами, серед яких особливо багато – крокусів. Це надихнуло Катерину розширити асортимент. Вона почала з фіалок, глоксиній, антуріумів, драцен, а згодом додала тюльпани та хризантеми.
– Хризантеми – це квіти з мого дитинства, – ділиться Катерина. – Коли з’являлися перші морози, тітка викопувала кілька корчиків і приносила їх у хату. Запах був неймовірний та незабутній.
Нині її квітковий арсенал вражає різноманіттям. Ромашки, флокси, іриси, хости, лаванда, троянди, гортензії прикрашають подвір’я бірківчанки. Жінка навіть експериментує з декоративними кущами – вирощує туї та самшит, а також різні сорти ягід: малину (ранні та пізні сорти), смородину, аґрус, саджанці вишень і персиків.



– Вирощування рослин – це не просто краса, а щоденна клопітка праця. Від насіння до пишного цвітіння – кожна рослина потребує догляду: підживлення, поливу, обрізки, боротьби зі шкідниками, пересаджування. Це робота, яка не терпить ліні та байдужості, вимагає значних зусиль, часу та ресурсів, – пояснює наша землячка.
Попри активну діяльність як квітникарка, Катерина Василівна успішно поєднує цю справу з роботою в освіті. Вона працює в місцевому ліцеї асистенткою учителя, вихователькою у шкільному автобусі та викладачкою історії. Це ще одне підтвердження її працьовитості та натхнення.
– Я взагалі не можу сидіти без діла. Постійно щось роблю: або в землі, або читаю, або щось планую, – зізнається пані Катерина.
Свої перші рослини жінка продавала знайомим у селі. Згодом вона почала активно використовувати інтернет для просування своєї продукції. Освоївши мистецтво пакування рослин для пересилки поштою, навчилася забезпечувати їхню безпечну доставку до покупця.
– Перші клієнти – це досвід. Я вчилася, як спілкуватися, як пакувати. І тепер мої рослини замовляють по всій Україні, де це наразі можливо, – зазначає підприємиця.

Катерина Василівна має безліч планів на майбутнє – як у сфері ландшафтного дизайну, так і щодо розширення розсадника. Вона постійно займається самоосвітою: читає статті, стежить за дослідженнями фахівців, черпає ідеї онлайн.
– Найбільше задоволення – коли ти укорінюєш рослину, і вона приживається. Тоді розумієш: ти подарувала їй життя, – ділиться квітникарка своїми відчуттями.

Найзаповітніша мрія Катерини Іванюк – щоб закінчилася війна. А ще – щоб була можливість і надалі розвиватися в цьому напрямку.
Її квітник – це не просто місце краси, а яскравий доказ того, як любов, праця та віра у свою справу здатні виростити справжнє диво – попри будь-які обставини.
Читайте також: