«Освіта дає зміст, а квіти дають натхнення»: історія учительки жестової мови з Волині

Тетяна розповіла журналістам ВСН про своє дитинство, життя в селі, шлях до жестової мови та квітковий бізнес.

Розкажіть, будь ласка, трохи про себе: де ви народилися, як пройшло дитинство?

Я народилася у невеликому селі Брунетівка на Старовижівщині. Моє дитинство пройшло нелегко... Через порушення слуху, змалечку я відвідала в спеціальний садочок в Луцьку, після 3 класу, батьки мене відправили на Львівщину в спецшколу Підкамінь і там навчалася до 12 класу. Попри порушення слуху, я завжди відчувала підтримку родини.

Що для вас означає життя в селі, які переваги й виклики ви бачите? 

Спочатку ми як одружилися, жили в Києві, знімали житло. Минуло 4 роки і чоловік вирішив жити в селі... І так переїхали в село Голишів... Життя в селі — це тиша, спокій і близькість до природи. Тут легше знайти гармонію. Але й виклики поки не бачу. Якби жила далеко від міста, то були б труднощі. Живемо ближче до міста, зручно добиратись. 

Як ви відкрили для себе світ жестової мови? 

Я познайомилася з жестовою мовою ще як прийшла в Підкамінську спеціальну школу, коли почала спілкуватися з іншими дітьми з порушеннями слуху. Дуже часто я цікавилася і допитувала. Мала дуже велике бажання: працювала над собою. Мій чоловік теж володіє жестовою мовою. Нам дуже зручно, жестова мова як друга іноземна мова. Вона стала для мене не просто мовою — це спосіб відчувати себе включеною в спільноту. 

Що для вас найважливіше у спілкуванні з людьми, які теж мають порушення слуху? 

Найважливіше — взаєморозуміння і відчуття рівності. Немає бар’єрів, немає пояснень — ти просто спілкуєшся вільно, природно, так, як відчуваєш.

Чи допомагає вам власний досвід у тому, щоб краще зрозуміти інших людей?

Так. Я знаю, з чим стикаються люди з порушеннями слуху — і труднощі, і маленькі перемоги. Це робить мене співчутливою й уважнішою.

Як ви відкрили для себе світ квітів і чому саме хризантеми стали вашим вибором?

Ми, як переїхали жити в село Голишів, то не знали, за що братись. Жили у маленькій батьківській хаті, почали будувати свій будинок (довго будувалися), також почали займатись городами, часто їздили на базар і випадково мій чоловік захотів придбати хризантеми шаровидні. Завжди він мені розповідав, як його мама любила хризантеми, тоді були прості і високорослі. І так почали пробувати, було не просто. Спробували вирощувати пару кущів і так потрохи почали вирощувати різні сорти хризантем. 

Які труднощі виникають у догляді за ними?

Хризантеми дуже красиві, але потребують уваги: правильного підживлення, захисту від шкідників, вчасного формування куща. Також багато залежить від погодних умов. Хризантеми садимо на сонячній ділянці. 

Чи маєте улюблений сорт або колір хризантем?

Хризантеми мають різні сорти і різні періоди цвітіння: ранні, середні та пізні сорти. Вони всі дуже гарні.

Як ви організовуєте продаж квітів і хто найчастіше стає вашими покупцями? 

Я продаю квіти переважно через знайомих, соціальні мережі та на місці вдома. Найчастіше покупці — люди, які цінують живі квіти для дому або шукають букети на свята.  

Що вам дає найбільше натхнення у щоденному житті? 

Мене надихають природа, квіти дуже заспокоюють мене, спілкування з рідними та можливість творити красу власними руками. 

Чи є у вас мрія, пов’язана з квітами або зі світом спілкування? 

Буває, що "мрія про квіти" — це не зовсім про рослини. Це про бажання гармонії, ніжності, відновлення, про потребу створювати щось живе й красиве. Квіти тут — символ внутрішнього світу. Де зранку пахнуть троянди, вдень сяють жоржини, а ввечері розкриваються нічні лілії. Це сад, у якому хочеться сховатися від світу, працювати руками й відчувати спокій. І спілкування: я хочу, щоб між людьми було менше тиші, яка ранить, і більше тиші, яка підтримує. Менше бар’єрів — і більше тепла. Менше нерозуміння — і більше зустрічей, у яких народжується справжній контакт.

Як ви бачите своє майбутнє — більше в освіті чи в квітковому бізнесі?

Моє майбутнє я бачу на перетині двох світів, які мені однаково близькі: освіти та квітів. Освіта — це про людей, про спілкування, про можливість передавати знання й підтримку. А квіти — це мій простір натхнення, спокою та творчості. Вони дають мені сили, рівновагу і ту тиху радість, якої іноді так бракує.

Можливо, моє майбутнє — це не вибір між двома дорогами, а поєднання. Освіта дає зміст, а квіти дають натхнення. І разом вони створюють мій шлях.

Читайте також:

• 93-річна волинянка веде господарство та вирощує хризантеми
• Квітнуть до самих морозів: багатодітна мама з Волині вирощує на продаж унікальні хризантеми
• Волинянка перетворила смітник біля магазину на квітучу клумбу