Отримує 20% прибутку: показали документи, як зловживав ексдиректор музею під Луцьком

Про це йдеться на сторінці музею у фейсбуці.

Із заробленого 20% отримує ексдиректор

Нагадаємо, раніше музей-скансен фінансувався з обласного бюджету. Директором був Олександр Середюк. Він же - один із засновників музею разом з обласною радою. У 2021 році фінансування музею з обласного бюджету скоротили через нестачу коштів.

Згодом облрада передала свою частку Луцькій громаді. А Олександр Середюк після численних дебатів пішов з посади директора музею. Новим очільником закладу став Роман Ковальчук - керівник спортивного клубу козацького бойового мистецтва «Герць».

Проте на цьому конфлікт між музеєм та колишнім директором не вирішився. В установі кажуть, що через дії ексдиректора музей має проблему, яка суттєво обмежує комунальний заклад у розвитку. Ідеться про виплату роялті в розмірі 20% від прибутку, яку здійснюють ще з 2018 року.

«Якщо музей заробить 100 тисяч гривень, то він зобов’язаний із них сплатити колишньому директорові 20 тисяч гривень. Тож у 2021 році із зароблених на екскурсійному обслуговуванню 205 800 гривень 41 160 гривень заклад нарахував Олександру Середюку згідно з договором про роялті. Це ті кошти, які могли б піти на розвиток, благоустрій, ремонтні роботи чи реставрацію музейних об’єктів (бо залишив насправді попередній керівник скансен у занедбаному стані). Проте, через незаконні оборудки ексдиректора, осіли у його кишенях», - йдеться в повідомленні.

Що це за договір і хто його підписував

Як з'ясувало нинішнє керівництво музею, патенти та угоду про сплату роялті Олександр Середюк отримав через те, що махлював з документами.

Довідково: Ро́ялті (англ. royalties – авторське) – платежі за користування, котрі «ліцензіат»  сплачує «ліцензіару» за поточне користування активами, найчастіше – правами інтелектуальної власності. Роялті, як правило, виплачується у відсотках від суми валового або чистого продажу, отриманої від використання активу, або як фіксована ціна за одиницю проданого товару.

Роялті у розмірі 20% Середюк отримує за екскурсійне обслуговування. Підписував договір з одного боку він, а з іншого - один з працівників музею, якому він же як директор, надав право підпису і змусив підписати цей договір під тиском, стверджують у музеї.

Договір – безстроковий, а розірвати такі зобов’язання в односторонньому порядку можна лише через суд. Проте і це ще не все.

Патент на те, за що автор отримував зарплату

У музеї стверджують, що Середюк отримав патенти, зловживаючи службовим становищем і використовуючи інтелектуальну працю його підлеглих. А наказ про призначення виплати йому взагалі підписував особисто.

«Бо хоча є договір, додаткова угода, наказ та 3 свідоцтва, однак – визначити, на що саме авторські права, складно. А у відповідь на прохання нового керівництва до колишнього директора надати твори, якими нібито користується музей, Олександр Середюк представив томи матеріалів з радянського часу до 90-х років.

Багато років тому, коли Середюк працював в музеї старшим науковим співробітником, він, відповідно до посадових обов’язків та наказів тодішнього керівництва Державної сільськогосподарської дослідної станції, складав тематико-експозиційні плани на теми, що стосувалися розвитку музею. За що, відповідно, отримував зарплатню. До слова, до цієї роботи були залученні й інші люди та працівники, про що свідчать архівні документи.

Проте коли Олександр Середюк став директором, а пізніше й засновником музею, він вже взяв під свій контроль документообіг. І зараз ми маємо ситуацію, що екскерівник, використавши напрацювання колективу, подав в Укрпатент навіть не оригінали, а копії документів цих планів (що є теж порушенням!), жодним чином нічого не систематизувавши, проте отримав свідоцтво. І після цього фактично зобов’язав музей платити йому роялті у той час, коли він був найманим працівником цього закладу», - пишуть на сторінці.

Усе це стало відомо після того, як Укрпатент надіслав документи, у відповідь на запит музею, оскільки від Олександра Середюка цих документів не отримали.

«Побачене нас шокувало. Ці довгоочікувані «твори» – аж ніяк не тематико-експозиційний план. Це може впевнено підтвердити, ознайомившись, будь-який досвідчений працівник будь-якого музею. Подібні плани існують лише встановленого відповідного зразка. 

У тому, що там прийшло (тут важко підібрати правильне визначення), на титулах зазначається, що це літературний твір. І він навіть стосунку не має до реального екскурсійного обслуговування на території музею. Варто наголосити також, що на ці «авторські права» експертом чи оцінювачем ставка роялті не визначалася і на баланс музею ці «твори», відповідно, не ставилися», - повідомляє музей.

У закладі уточнюють, що зазвичай в Україні ставка виплати роялті становить не більш ніж 3-4%. Натомість в угоді вказано цифру у 15% і згодом було укладено додаткову угоду ще на 5%.

Розірвати угоду музей може лише через суд. А тим часом більшість експонатів потрібно реставрувати, а експозиції – модернізувати та реорганізувати відповідно до вимог закону про декомунізацію.

Зі слів представників музею, це не всі зловживання колишнього директора і про решту виявлених фактів обіцяють поінформувати згодом. 

Читайте також: 

• Чекали грошей і почали взимку: чому ремонт зіпсував «білий будиночок» Лесі Українки
• На Волині знайшли частину іконостасу, знищеного намісником Києво-Печерської лаври
• Директорка пішла у поліцію через міського голову: скандальне призначення у Ківерцівському музеї