Отримував поранення та контузії, але після реабілітації повертався до побратимів: історія полеглого Героя з Волині

Олег Леонідович Ковальчук народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка Любешівської громади. Він зростав у люблячій сім’ї, де з дитинства вчився бути добрим, людяним і справедливим. Родина, друзі, односельчани пам’ятають його як щиру, віддану людину, яка завжди готова прийти на допомогу.

Із перших днів повномасштабного вторгнення ворога Олег, не вагаючись, став на захист Батьківщини. До цього він мав лише досвід строкової служби, але це не зупинило його. Він вважав, що оборона рідної землі – обов’язок кожного українця, справжнього чоловіка.

«Олег був дуже добрий та турботливий, на нього можна було завжди покластися, завжди допомагав та підтримував, був справжнім чоловіком. У його уявленні жінка не носить тяжких пакетів і фізично не працює... ось такий він був, справжній чоловік.

Мріяв створити сім’ю, дуже любив діток, маємо трьох племінників, то він робив для них все. Дуже хотів власний будинок, ми ще з ним обмінювались варіантами будинків та ремонту» - згадує сестра Ірина.

Службу Олег ніс у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Його побратими згадують його як відповідального та безстрашного воїна, який завжди дбав не лише про виконання бойових завдань, а й про людей поруч.

У жовтні 2022 року він отримав поранення та контузії, але після реабілітації без вагань повернувся до побратимів. Його відданість справі була безмежною.

«На службу пішов, бо вважав, що це обов’язок кожного українця, патріота і постійно говорив для мами «я не хочу, щоб ви бачили і відчували те, що відчувають люди на сході, я хочу, щоб ви жили у спокої та безпеці, мені потрібно вас захищати» - розповіла сестра.

За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований державними та відомчими нагородами:

• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).

12 листопада 2023 року молодший сержант Олег Ковальчук загинув під час виконання бойового завдання в Харківській області. Він віддав своє життя за Україну, за мирне майбутнє своїх рідних і всіх українців.

Про останню зустріч з братом розповіла сестра Ірина:

«Остання наша зустріч була не така, як завжди. Він був якийсь мовчазний, замкнутий…Ніколи такого не було. Навіть після того, як вони ходили на завдання, і не виходили на зв’язок по декілька днів, він і тоді був якийсь веселіший, хоч і виснажений, а в останню зустріч все не так було.

Коли вже їхав від батьків на схід, то мама говорила, що дуже повільно їхав дорогою. А перед тим сильно їх обійняв і сказав: «Я вас дуже-дуже-дуже сильно люблю»».

Побратими полеглого захисника просять присвоїти йому звання Героя України. Відповідну петицію на сайті Президента України зареєстрували військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

«Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальону в/ч А1008 - Ковальчуку Олегу Леонідовичу» - йдеться в тексті петиції.

 Підтримати петицію потрібно за посиланням.

Авторка: Аліна Чубейко

Читайте також:

• Поховали через 2 роки й 9 місяців після загибелі: волинянину просять присвоїти державну нагороду
• Заради України був готовий на все: історія молодого волинянина, який загинув на Світлодарській дузі
• Без вагань пішов на війну: історія загиблого Героя з Волині