Не маючи військового досвіду, в перші тижні служби взяв у полон ворога: воїну з Волині просять присвоїти звання Героя України

На сайті Президента України дружина воїна Світлана Валентинівна Гунчик зареєструвала відповідну петицію 11 червня 2026 року. Для того, щоб її розглянули, потрібно зібрати 25 тисяч підписів. 

Андрій Гунчик був мобілізований у серпні 2025 року та до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, українському народу й державі.

Він не мав військового досвіду, але вже в перші тижні служби захопив у полон противника. Камінь-каширець Андрій Гунчик був знаний у краї баскетболіст та тенісист, не раз представляв громаду на різних змаганнях. Змінивши спортивну форму на військову, він неодноразово перемагав навіть смерть на передовій, проте у фінальному двобої вона все ж взяла гору...

Загинув за особливих обставин під час виконання бойового завдання, проявивши мужність, стійкість і незламну відданість Україні. За час Проходження військової служби Андрій Гунчик зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний і професійний військовослужбовець. Він сумлінно виконував службові обов’язки, користувався авторитетом серед побратимів та командування, підтримував високий моральний дух у підрозділі, завжди був готовий прийти на допомогу. Бойові завдання виконував на території Донецької та Дніпропетровської областей. Під час одного з ворожих обстрілів отримав контузію та погіршення слуху. Однак незважаючи на це повернувся до виконання службових обов’язків. За проявлену мужність був нагороджений відзнакою - «Орден за мужність ІІІ ступеня». Поки Андрій боронив державу, вдома на нього чекали дружина, двоє синів та батьки.

28 січня родина востаннє спілкувалася з ним перед його останнім бойовим виходом. 4 лютого підрозділ втратив з ним зв’язок, а згодом стало відомо, Андрій Гунчик загинув поблизу населеного пункту Вербове Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок ворожого скиду БЛА.

Загибель Андрія стала тяжкою втратою для рідних, побратимів та всіх хто його знав.

«Він назавжди залишиться у пам’яті як люблячий син, чоловік та батько. Андрій Гунчик із честю виконував свій військовий обов’язок, був прикладом мужності, відповідальності та самопожертви. У найскладніших ситуаціях діяв рішуче й професійно, неодноразово рятував життя побратимів та демонстрував справжню відданість українському народу. Прошу Вас, Пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять солдата Гунчика Андрія Валентиновича, солдата-гранатометника 2 десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантної-штурмової Поліської окремої бригади та присвоїти йому звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно)», йдеться у тексту петиції.

Читайте також:

• На Волині родина зниклого безвісти військового півтора року доводила, що він не дезертир
• «На першому місці у нього завжди була сім’я»: історія полеглого захисника з Волині Миколи Ткачука, якому назавжди 42
• «Я пишу йому листи, які він ніколи не прочитає»: у Луцьку відкрили меморіальну дошку Герою Юрію Кошинському