Повернення груп смерті: чому підлітки опиняються під загрозою і як їх захистити — думка психологині з Луцька
Кілька років тому в країнах пострадянського простору, зокрема й в Україні, вже було подібне явище – масової популярності серед підлітків набули групи в соціальних мережах «Синій кит», «Тихий дом», «Разбуди меня в 4:20» та ін. Куратори цих груп залучали дітей у пабліки, маніпулювали і підбурювали вирізати на шкірі суїцидальну символіку та послідовно доводили до самогубства.
Небезпека повернулася. Все більше самогубств фіксують в Україні серед підлітків. Зокрема кричущий випадок стався у Львові, у кінці квітня двоє підлітків одночасно наклали на себе руки. Однією серед причин називають дотичність до груп смерті.
Журналісти ВСН поцікавилися у кризової психолоині Лєни Шторм, як вберегти дітей від негативного впливу кураторів із груп смерті та зберегти їм життя.
«Коли ми розбираємо тему підлітків та потенційного впливу на них груп смерті, варто одночасно працювати над впливом на причину цієї проблеми та сам «симптом». Як правило, вразливість дитини до таких груп є вже симптомом якоїсь глибшої проблематики.
І тут слід поставити питання, чому одні діти, коли їх намагаються втягнути у щось небезпечне, одразу повідомляють про це батькам, а інші – намагаються самотужки вирішити це питання. Часто – з ризиком для себе чи навіть летальними наслідками», - сказала психологиня.
За її словами, для того, аби дитина не була вразливою перед будь-якими загрозами інформаційного простору, у неї мають бути сформовані дві ключові реакції на такі способи впливу:
- Не вірити усьому, що говорить вербувальник.
- Повідомити авторитетному дорослому про ситуацію, яка склалася.
Щоб дитина діяла саме так, вона має бути переконаною в тому, що її безумовно люблять та створюють безпечне середовище у родині, куди можна прийти з будь-якою проблемою та мати впевненість у тому, що рідні допоможуть.
«Коли ми хочемо впливати на таку проблематику системно, це неможливо робити дійсно якісно, якщо діяти за принципом «гасіння пожеж», тобто – впливу на симптоматику, а не причини. А щоб усувати причини, треба формувати з дітьми добрі, безпечні та довірливі стосунки.
Це щоденна важка праця, але саме вона приносить плоди. На жаль, часто люди шукають не цього, а якоїсь «чарівної таблетки» – алгоритму простих дій, який принесе результат», - зазначила Лєна Шторм.
Як акцентувала психологиня, в реальному житті так не буває. Батьки нарікають на школу, школа – на батьків. Інформаційна робота часто зводиться до агіток на кшталт «все хороше роби, все погане – не роби». Натомість, глибинні проблеми дітей, які й роблять їх вразливими перед групами смерті, лишаються десь на периферії уваги.
Відтак, дитина зі своїм екзистенційним вакуумом, відчуттям втрати перспективи внаслідок війни, підлітковими кризами, самотністю та змінами, які вона буває не в силах контейнерувати без допомоги мудрого дорослого, лишається сам на сам. На тему ризиків проводяться поверхові розмови, даються формальні інструкції, однак у такому спілкуванні часто немає контакту з реальними причинами явища.
«Тому, щоб діти не були вразливими до груп смерті, авторитетні дорослі мають працювати над створенням безпечного середовища, яке здатне підтримати. А вплив на «симптом» (тобто самі групи смерті) є дуже простим – базова просвіта про те, що такі явища є та які технології там використовуються.
Цієї інформації є дуже багато у відкритому доступі. Однак вона є лише другим етапом і не може замінити собою всього того, про що було сказано попередньо», - підсумувала кризова психологиня.
Читайте також:
- Трагедія у Львові: з балкона на 16 поверсі випали двоє підлітків. Діти загинули
- На Волині чоловік покінчив із життям, підірвавши гранату
- Працював на шахті: на Волині повісився 63-річний чоловік
Будь в курсі усіх новин
