Пішов добровольцем після початку повномасштабної війни: історія Героя з Луцька

Добрий, щирий, справедливий, товариський - таким він залишився у пам'яті рідних та усіх, з ким зводило його життя, розповідають на сайті Рожищенської міської ради. 

Коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік добровольцем став на захист України.

«Рішення Івана воювати було виваженим та твердим, - каже дружина Героя Тетяна, - тому я прийняла його і підтримувала чоловіка як могла. Але він ніколи ні на що не жалівся, не нарікав, тільки запевняв, що все буде добре».

Разом з побратимами з 103-ої окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України наш земляк стримував ворога у Харківській та Донецькій областях. Не раз, як мовиться, смерть дихала у спину українським захисникам, але вони стійко відбивали ворожі атаки.

34-річний солдат Іван Тлумач, за словами його командира на позивний Грізлі, був відважним та досвідченим воїном, справжнім патріотом і надійним побратимом, до останнього подиху боровся за Україну.

1 грудня 2022 року під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Ківшарівка Куп'янського району Харківської області Івана Тлумача контузило, побратими передали його медикам, але їх зусилля виявилися марними – серце Героя зупинилося.

Війна осиротила ще одну родину, забрала батька у дітей, одягнула у чорну хустину молоду вдову, залишила незагоєну рану на серці неньки.

6 грудня Іван Тлумач востаннє повернувся на щиті на малу батьківщину.

Військовослужбовця відспівали у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Луцька, а поховали на Алеї Слави у Рожищі.

Читайте також: 

• «Очі завжди сяяли»: історія Героя з волинської бригади, який підірвався на ворожій міні
• У 22 роки став командиром: молодому азовцю з Волині просять посмертно присвоїти звання Героя України
• Коли внесли у домовині в хату, на щоці Героя покотилася сльоза: спогади про загиблого на війні волинянина Віктора Музичука