Після понад року невідомості на Волині провели в останню путь Героя Миколу Фісаюка

У четвер, 12 листопада, у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці відбулася церемонія прощання з Миколою Фісаюком, інформують на сайті Ковельської міської ради.

Микола народився у Володимирі, там ходив до школи. Під час навчання в Оваднівському професійно-технічному училищі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Валентиною, яка родом із Ковеля. Згодом вони створили сім’ю та оселилися в нашому місті.

Чоловік працював у комунальному підприємстві «Добробут», а потім багато років присвятив будівельній справі. Рідні згадують його як відповідального чоловіка, турботливого батька, який умів дбати про близьких і цінував родинне тепло. Любив риболовлю, мав хист до кулінарії, часто тішив сім’ю власноруч приготованими стравами.

У родині Миколи не з чужих слів знають, що означає захищати Україну. Його син із перших днів повномасштабного вторгнення служив у 6-му Волинському прикордонному загоні, майже чотири роки присвятивши військовій службі. Старший брат Олександр — ветеран АТО, а молодший Віталій і нині перебуває на передовій, боронить Україну на Донеччині.

Миколу мобілізували до лав Збройних Сил України у травні 2025 року. Після підготовки його зарахували до складу 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Про військові будні рідним розповідав небагато — оберігав їхній спокій, лише зізнавався, як сильно сумує за домівкою, адже сім’я завжди була для нього найвищою цінністю.

Перед виходом на перше бойове завдання він повідомив дружині, що два тижні не матиме зв’язку. На жаль, більше рідні не почули його голосу. 29 серпня 2025 року поблизу села Майське на Донеччині обірвалося життя солдата Миколи Фісаюка — кулеметника 3-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного батальйону військової частини А0989.

Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти. Лише після проведення ДНК-експертизи вдалося підтвердити його загибель і повернути додому, на рідну Волинь.

Міський голова Ігор Чайка висловив щирі співчуття дружині Валентині, синові Миколі, мамі Валентині Адамівні, братам Олександру та Віталію, усім рідним і близьким воїна.

«Дякуємо воїну за мужність, відданість Україні та захист рідної землі. За те, що завдяки таким чоловікам Україна продовжує триматися і відстоювати свою незалежність», — сказав міський голова.

Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині захисника. Світла пам'ять Герою!