Поміняв трактор на автомат: спогади про загиблого Героя з Луцького району Олега Пастухова

Про це пише Волинь-нова.

Він загинув 21 лютого, виконуючи бойове завдання під Бахмутом. На той момент прикордоннику, старшому сержантові Олегу Володимировичу Пастухову виповнилося 48 років. У цей час, якби не було війни, зі слізьми оповідає його сестра Олеся, він би уже планував, що і коли сіятиме в себе в селі. Саме робота на землі була тим, що він любив понад усе. (Торік у березні 6 гектарів тієї землі мусили віддати в оренду, бо хазяїн поміняв трактор на автомат...) Любив і родину: маму Раїсу Павлівну, дружину Наталю, доньку Василину, яка подарувала йому двох онуків, сина Володимира... Племінниця Ірина Богуш із сумною усмішкою каже: «Він мій хрещений, татусько. Був у нас маленький і худенький, але дуже добрий! Як приходив із війни у відпустку, зустрічала його з українським прапором і жовто-блакитними хризантемами. А одного разу голубих квітів не було, то купила фарби й пофарбувала, щоб було як слід».

У родині горюють за воїном, але і пишаються його внутрішньою силою. Він повторював, що своїх хлопців (тих, з якими здружився в АТО) самих на війні не покине. Олег Пастухов мав багато приводів лікуватися в лікарні, але й слухати про те не хотів: ковтав ліки і тримався в строю. Ще в 2014-му йому довелося навчати солдатів-новобранців копати окопи, робити бліндажі; передавав навики прикордонника молодим і дуже хотів, щоб швидше настав мир. Був нагороджений медалями учасника бойових дій та АТО, а також медаллю ветерана війни. Олег Володимирович часто повторював, що гордиться Україною і дуже хоче, щоб і вона ним пишалася. Певно ж, невипадково день його народження припадав на День Незалежності, 24 серпня...

Зв’язок із воїном обірвався 21 лютого, а наступної ночі, розповідає його похресниця Ірина, їй наснився сон, у якому рідний дядько зі сльозами й на колінах просив, щоб вона йому допомогла – щоб знайшла його. Ірина Богуш каже, що на той момент вони не мали про свого рідного вояка ніякої інформації: «Ми не знали нічого: ні в якій він частині, ні який її номер. Навіть  довго не знали, що він під Бахмутом. Якось не питали, бо головне було одне – щоб зателефонував». Нарешті вдалося з’ясувати, що Олег Пастухов служив у Луганському прикордонному загоні; тоді й почули страшну звістку... Мусили чекати, поки побратими заберуть старшого сержанта з поля бою, яке безперестанку обстрілювали росіяни...

Тепер родина з друзями воїна звернулася до глави держави з проханням надати захиснику звання Героя України посмертно

Читайте також:

• Чотирьох Героїв з Волині посмертно нагородили орденами «За мужність»
• Сирота з Волині загинув недалеко від рідного міста на Донбасі
• 21-літній волинянин залишив у Польщі роботу, аби віддати життя за Україну
• Захистив солдат ціною свого життя: спогади про Героя з Волині Миколу Булавку