Радість Христового Воскресіння переплелася зі смутком прощання: на Волині в останню дорогу провели Героя Василя Харчука

Про це повідомили у Рожищенській міській раді. 

Герой взяв до рук зброю з перших днів повномасштабного вторгнення. Стрілець-зенітник ракетно-артилерійського дивізіону разом з побратимами з 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу брав участь у наступальній операції по звільненню Херсона, згодом виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку.

15 квітня 2025 року солдат Василь Харчук загинув при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Диліївка Краматорського району Донецької області. А сьогодні на щиті востаннє повернувся на малу батьківщину. Навколішки зустрічали Героя у центрі Рожища, віддаючи останню земну шану Воїну, дякуючи за жертовність та подвиг в ім’я майбутніх поколінь.

Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.

Слова вдячності за мужність сина-Героя висловив мамі загиблого, усій родині Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук, зауваживши, що кожна втрата наших захисників-земляків має ще більше згуртовувати нас у боротьбі за Перемогу, у підтримці Збройних сил України, в усвідомленні того, що за майбутнє України відповідальний кожен з нас.

Після громадської панахиди траурний кортеж з тілом Героя провадили до храму Архістратига Михаїла м. Рожище, де священники Православної Церкви України відспівали загиблого захисника України.

У спільній молитві, прославляючи воскреслого Ісуса Христа, просили вічного царства для загиблого Василя Харчука - Героя уже Небесного війська, котрий виконав одну з головних заповідей Божих – віддав життя за свого ближнього.

В Іванівці попрощатися з захисником України Василем Харчуком зійшлися родичі, друзі, знайомі, сусіди, жителі сусідніх сіл. Останні хвилини на рідному обійсті… 

Під звуки військового оркестру загиблого Василя Харчука провадять до місця останнього спочинку. У голові траурної процесії – весільний хліб на вишиваному рушнику як символ того, що війна обірвала життя Героя на межі незавершених планів та життєвих мрій.

Останнє прощання і рідна земля прийняла тіло Героя у свої холодні обійми. Поховали Василя Харчука під залпи почесної варти та Державний Гімн України на сільському кладовищі. А синьо-жовтий стяг, який огортав домовину, військові передали мамі загиблого як символ незалежної України, за яку боровся та віддав життя її син.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!