Реабілітація військових: які переспективи на Волині

Про те, який стан справ наразі і які є плани на майбутнє йшла мова під час круглого столу, організованого Громадянським рухом «Свідомі» у п’ятницю, 12 травня, повідомляє Конкурент. 

Депутатка Луцької міської ради Алла Надточій, яка модерувала захід, розповіла, що ця проблема виникла вперше ще у 2015 році.

«Ми розуміємо, що є проблема. Ми з цим стикнулися вперше в 2015 році, коли приходили перші поранені хлопці і потребували підтримки психологічної, фізичної, реабілітації в сім’ї, щоб вони могли повертатися. Було дуже важко і лише в 2017 році ми змогли побудувати центр (КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій ЛМТГ», - ред.), який надає допомогу військовослужбовцям і на сьогоднішній день», – сказала депутатка.

Це був перший на Волині центр реабілітації, який надавав таку допомогу.

«Ми запізнюємось на добрих 8 років. Я вже не говорю про те, що українські хлопці брали участь у інших гарячих точках, будучи представниками від інших організацій», – додав керівник центру реабілітації Ігор Гнетньов.

Щодо змін, які сталися на рівні держави-області розповів начальник управління охорони здоров’я Волинської обласної державної адміністрації Юрій Легкодух.

Він зазначив, що минулого року госпітальна рада (дорадчий орган при Волинській ОДА, - ред.) винесла рекомендації для розвитку підходів щодо реабілітації громадян в області.

А також додав, що Міністерство охорони здоров’я разом з НСЗУ реформувало пакети, які підписують комунальні заклади. Вони, за його словами, наразі стали набагато привабливішими для закладів.

«Якщо керівник комунального підприємства з розумінням ставиться до питань реабілітації, то розвиток іде потужно», – зазначив начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА.

За словами посадовця, все залежить від менеджменту кожного комунального підприємства. Юрій Легкодух розповів, що наразі у Волинській області є 13 закладів охорони здоров’я, які підписали пакет з реабілітаційної допомоги.

«Ратнівська центральна районна лікарня є гарним прикладом, де керівник з розумінням ставиться до питання реабілітації, в нього є напрацювання протягом декількох років. В цьому плані ми наголошуємо керівникам закладів, органам місцевого самоврядування з проханням звертати увагу на ті процеси, які відбуваються в державі і медицині», – каже посадовець.

Начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА також повідомив, що на базі ковельської поліклініки прийняли рішення створити потужний реабілітаційний центр.

«Ефективність роботи ковельської поліклініки є на недостатньому рівні. Було прийнято рішення про реорганізацію поліклініки шляхом приєднання до хоспісу і створення великого й потужного реабілітаційного комплексу», – додав він.

А в.о.директора КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій ЛМТГ» Ігор Гнетньов розказав, як проходить робота у центрі, який він очолює.

«Ми працюємо з громадянами України. Нам байдуже, які погони він носить і чи носить. Нам головне, щоб людина до нас попала. Далі ми все організуємо за електронною сисемою, за іншими системами. Так, є певна бюрократична ситуація, бо переміщення військових визначає командир», – каже Гнетньов.

Він додав, що найчастіше потрапляють люди після лікування. Адже кожному військовослужбовцю надається реабілітаційна відпустка 28 днів. Військових до центру часто переводять з цивільних лікувальних закладів, з госпіталів та за скеруванням сімейного лікаря.

Також до круглого столу долучилася представниця Міністерства у справах ветеранів, заступниця директора департаменту цифрового розвитку та цифровізації, начальник відділу розвитку інформаційних систем та цифрових сервісів для ветеранів Надія Адаменко.

Вона зазначила, що зараз іде активна робота в питаннях реабілітації військовослужбовців. Міністерство у справах ветеранів планує створити реєстр усіх ветеранів, втілити нову стратегію, а також започаткувати так званий «інститут помічника ветерана», який виступатиме медіатором між військовими та структурами, з якими їм в майбутньому доведеться взаємодіями.

Представниця міністерства також зазначила, що вони збиратимуть статистику по громадах, аби зрозуміти, чи вони самі спроможні допомагати втілювати ці нововведення, чи потребують дофінансування від донорів або влади.

«Як тільки ми виявимо, що в певних громадах є військовослужбовці, які вже в цивільному житті з певними потребами, ми маємо звірити зі спроможністю цих громад. І якщо вона недостатня, то ми повинні кинути усі ресерси на ці громади, щоби зрозуміти, яким чином ми маємо це задовільнити. Усі механізми зараз вибудовуються, на часі – співпраця, координація і ефективна комунікація з пошуку рішень, як цезробити на місцях», – зазначила Надія Адаменко.

Читайте також:

• Командира батальйону «Захід» відзначили престижною нагородою

• «За гарячими слідами»: на Волині спіймали крадія автомобіля

• На Волині чоловік намагався незаконно виїхати з України: як покарали ухилянта