Родина з Волині восьмий рік вирощує лохину і заробляє вдома: ягідний бізнес замість закордонних заробітків

Ідея зайнятися вирощуванням лохини належала господарю Олександру Бединику. Саме він переконав рідних спробувати нову для села ягідну культуру,  пишуть на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».

– Чоловік десь почув, що лохина може рости й плодоносити до 50 років. На той час вона була рідкісною та прибутковою. Ми побачили її в однієї жінки в селі, скуштували й вирішили посадити собі, – пригадує Сніжана Бединик.

Спершу родина придбала 100 саджанців, згодом – ще 200. Для сімейного бюджету це були значні витрати, однак купівля саджанців стала лише початком великої роботи. Адже згодом довелося вивчати всі тонкощі вирощування нової культури.

– Ми багато читали, шукали інформацію про догляд за цією ягодою. Бо ж від того, наскільки правильно її посадити, залежить, як вона буде рости. Для кожного куща копали яму приблизно метр на метр, завозили землю і хвойну підстилку. Лохина любить кислий ґрунт, тому без правильної підготовки вона не ростиме належним чином, – пояснює господиня.

Відтоді вся родина взялася до роботи. Чоловік копав сотні посадкових ям, а дружина з дітьми (у родині троє дітей) допомагали завозити землю і хвойні голки. Так ягідник поступово став справжньою сімейною справою, де всі нині мають свої обов’язки. Хоча є й така робота, яку доручають лише господарю.

– Обрізку кущів проводить тільки чоловік. Нам цього не довіряє, – жартує жінка.

Нині на плантації ростуть три сорти лохини. За словами господині, це необхідно для кращого запилення та стабільного врожаю.

Перші ягоди кущі дали на третій рік після посадки, а відчутний прибуток родина почала отримувати лише через п’ять-шість років.

– У середньому з одного дорослого куща можна зібрати п’ять-сім кілограмів ягід за сезон, – ділиться Сніжана Бединик.

Одним із найбільших викликів для ягідників залишається погода. Якщо минулий сезон був дощовим і сприятливим для росту кущів, то цьогоріч доводиться постійно дбати про полив.

– Лохина дуже любить воду. Зараз спека, дощів майже немає, тому її потрібно постійно зволожувати, – журиться господиня.

А ще Бединики принципово не використовують хімічних засобів захисту рослин. Ягоди отримують лише необхідне підживлення, воду та належний догляд. Саме тому серед постійних покупців – переважно молоді мами, які шукають якісну та безпечну продукцію для дітей.

Утім, виростити врожай – лише половина справи. Не менш важливо його реалізувати.

– Уже кілька років возимо ягоди до Луцька. Через інтернет шукаємо покупців і продаємо напряму. Закупники є, але їм потрібні великі обсяги – від пів тонни або тонни. Тоді вони самі приїжджають і забирають, –  розповідає жінка.

Сезон збору лохини триває з початку липня до кінця серпня. У цей час до роботи долучаються не лише члени сім’ї, а й родичі, жителі Погулянки та Великої Глуші.

Попри значне навантаження, родина не збирається відмовлятися від своєї справи, адже лохина дає можливість заробляти вдома, не залишаючи рідний дім.

– Я завжди кажу людям: ризикнути варто. Так, ця ягода потребує праці й вкладень. Але це сезонний заробіток удома. Ті гроші, які люди їдуть заробляти до Польщі, цілком реально заробити й тут, поруч зі своєю сім’єю, –  переконана Сніжана Петрівна.

Нині родина замислюється над розширенням плантації. Водночас господарі мріють про стабільного покупця, який забиратиме врожай безпосередньо з господарства.

– Хотілося б, щоб із реалізацією лохини було простіше: приїхали додому, забрали ягоди – і все. Тоді вона повністю виправдовувала б усі вкладені сили та кошти. А поки працюємо далі, – оптимістично підсумовує господиня.

Алла Фесик.

Читайте також:

• Спаржа та найбільші в Україні плантації лохини: що вирощують волинські аграрії
• Лохина замість окопів: як ветеран АТО з Волині після поранення створив успішний ягідний бізнес
• Колекціонує рушники, вирощує ягоди та створює крафтові чаї: захоплення жительки Волині, закоханої у свій край