Родинне ремесло передавалось з покоління у покоління: волинянка виткала пів кілометра різних полотен

ткацтво традиції Волинь

Марія Ярошук з села Черче, що на Камінь-Каширщині, вперше сіла за ткацький верстат у 16 років. Навчала основ старовинного ремесла прабабуся. Це заняття припало дівчині до душі. І ось уже понад півстоліття жінка займається улюбленою справою. Пані Марія жартує, що її обідом не годуй, дай поткати. Одразу після різдвяних свят розкладає верстат, готує нитки і гайда до роботи.

Закінчує ткати перед посівною — тоді вже починаються інші селянські клопоти, пише Типовий Камінь-Каширськ.

«Оцей продовгуватий предмет — глиця, куди намотуються нитки або різані смужки зі старого одягу, залежно від того, що будемо виготовляти — рушники чи доріжки, — Марія Ярошук знайомить з основами народного мистецтва. — Цівка-шпулька з нитками закладається в спеціальну коробку-човник. Дерев’яне бердо з коліщатком — деталь верстата, яка ущільнює нитку на полотні, підбиваючи її одна до одної. Підніжки — спеціальний пристрій, що приводить агрегат у рух».

Пані Марія за своє життя виткала пів кілометра різних полотен. Старовинному верстату з ясеневої деревини, на якому працює, вже понад сотні років. Каже, в часи її молодості такі агрегати стояли у кожній хаті. Працювати на них вміли всі жінки, адже традиційно до заміжжя дівчина за допомогою мами чи бабусі мала виткати собі посаг — рушники, сорочки, рядна-покривала на ліжка, доріжки, якими застеляли лави та долівку. Хату перед великими релігійними святами теж прийнято було прикрашати виготовленими власноруч виробами. Родинне ремесло передавалось з покоління у покоління. Нині село Черче — один із центрів побутування старовинного народного мистецтва у Камінь-Каширській громаді. Тут залишилось близько десятка ткаль. Втім, як виявилось, на Поліссі цікавляться старовинним ремеслом не лише жінки.

«Ткати мене навчила мама, — говорить 40-річна Галина Дрейчан з сусіднього села Острівок. — Я тоді навчалась у восьмому класі. Досі люблю ткати, фантазую і вигадую різні узори. Своє захоплення народним мистецтвом передала синам. Коли були підлітками, чубились через верстат: і один хотів ткати, і другий. І в обох гарно виходило».

Зберігачем традицій ткацтва є музей історії села Черче, що діє при школі.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Тетяна Масікова, день народження

5 липня: хто з волинян святкує День народження

Бійці волинської «сотки» евакуювали з прифронтового села чотири покоління родини разом із песиками

Бійці волинської «сотки» евакуювали з прифронтового села чотири покоління родини разом із песиками

На Волині судитимуть сільського голову за незаконне збагачення на понад 36 мільйонів гривень

На Волині судитимуть сільського голову за незаконне збагачення на понад 36 мільйонів гривень

Додому повертаються четверо захисників з Волині, звільнених з полону

Додому повертаються четверо захисників з Волині, звільнених з полону

З полону звільнили 20-річного лучанина Владислава Плахотніка, засудженого в РФ до 18 років тюрми

З полону звільнили 20-річного лучанина Владислава Плахотніка, засудженого в РФ до 18 років тюрми

На Волині дружинам загиблих Героїв вручили посмертні нагороди захисників

На Волині дружинам загиблих Героїв вручили посмертні нагороди захисників

Олександр Стеренчук

4 липня: хто з волинян святкує День народження

Так і не побачив сина: на Волині родині загиблого прикордонника вручили посмертну нагороду Героя

Так і не побачив сина: на Волині родині загиблого прикордонника вручили посмертну нагороду Героя

«Має повернутися кожен»: у місті на Волині провели акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти військових
фото

«Має повернутися кожен»: у місті на Волині провели акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти військових