Сім місяців чекали повернення тіла додому: спогади про волинського захисника Валентина Марчука

Валентин Петрович народився 5 травня 1976 року у с. Щитинська Воля Ратнівського р-ну Волинської області, – повідомляють у фейсбуці «Янголи на щиті Ратне».

У місцевій школі здобув неповну середню освіту, далі навчався у Залухівській середній школі. Мав хист до малювання, захоплювався віршами, любив музику. Проживав у с.Залухів з батьками, часто виїжджав на сезонні роботи.

У 1997 р. був призваний на строкову службу, яку проходив у м. Васильків Київська область, та згодом через травму комісували. 

З початком повномасштабного вторгнення Росії, не чекаючи повістки, поїхав у військкомат і 3 березня був зарахований як стрілець-санітар механізованого взводу у складі 14- ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. 

«У пам’яті рідних та друзів Валік назавжди залишиться турботливим сином, гарним братом та дядьком,чудовим другом, який завжди безкорисливо допомагав всім, хто звертався до нього за допомогою. Кожен куточок в батьківській оселі, на подвір’ї нагадує згорьованим батькам про сина… У наших серцях Валік назавжди залишиться живим», – поділилися рідні воїна. 

Поховали героя 25 жовтня у с. Залухів. У Валентина залишилися мама, тато та брат, які і до сьогодні не можуть змиритися з втратою рідної людини.

Посмертно старший солдат Марчук Валентин нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня.

Читайте також:

• Похоронили у день народження: рідні загиблого Андрія Лахая з Волині просять присвоїти йому звання Героя України
• Володимир Зеленський вручив батькам Героя України з Волині посмертну нагороду сина
• Був воїном за покликанням: волинянину посмертно присвоїли звання Герой України