Від однокласників до подружжя: сімейна історія керівника волинської виправної колонії

Історія родини Музик – Олександра та Ірини – почалася в рідному селі, де вони ходили разом до школи й були однокласниками, розповіли на сторінці у фейсбуці Маневицької виправної колонії.

Після навчання доля знову звела їх через сім років як колег у Полицькій виправній колонії № 76. Почуття спалахнули стрімко: за пів року вони побралися, через рік народили доньку, а ще через п’ять – сина.

Вже минуло 14 років їхньому міцному шлюбу. Подружжя тим часом втілювали кожен свої професійні амбіції і наразі є успішними керівниками у системі ДКВС України. Олександр очолює Маневицьку виправну колонію №42, а Ірина керує відділом по роботі з персоналом у рідній Полицькій ВК № 76.

Спільна служба у кримінально-виконавчій системі для обох ніколи не була простою. Разом переживали злети, розділяли падіння й виклики сьогодення. Їхня робота – це щоденна відповідальність і, часто, складні будні. Однак, для Ірини і Олександра найголовніша та найприємніша місія чекає вдома. Вони виховують двох чудових дітей — 13-річну Анну та 8-літнього Олександра.

Щойно випадає можливість, сім’я Музик подорожує Україною. Для батьків кожна поїдка разом – не тривіальний відпочинок, а спосіб розширити світогляд дітей, відкрити перед ними красоти нашої країни. Вони вчать Аню й Сашка помічати дивовижні речі навколо, любити рідний край і мислити масштабно.

Буває, у вихідні тато із сином рибалять чи грають у футбол. Для малого хлопчика тато — це найперший і головний приклад до наслідування, взірець мужності, підтримки та наполегливості.

Дівчата ж часто розмовляють за чашкою чаю про життя та людську психологію. Ірина стала для Анюти не лише мамою, а найкращим консультантом, радником і особистим коучем, з яким можна поділитися будь-якими секретами.

А ще родина Музик, як і багато інших, обожнює створювати власні ритуали та традиції. Так, щовечора вони збираються разом і обговорюють винятково хороші події й новини дня, діляться тим, що порадувало, пригадують моменти, які змусили посміхнутися чи пишатися собою. І що би не трапилось – завжди намагаються тримати фокус уваги на позитиві.

Ірина й Олександр напевно знають: відкривати дітям нові горизонти, бути для них опорою та другом — це і є формула справжнього батьківського щастя.

Читайте також:

• Виховали двох синів і разом пішли захищати Україну: історія подружжя військових з Волині
• Любов, що витримує всі випробування долі: історія подружжя волинян, які разом уже 53 роки
• Гастрономічне визнання: ресторан подружжя з Луцька у Варшаві підкорив експертів Michelin